@article{Bezklyubenko_2018, title={Поетика як технологія}, url={http://artonscene.knukim.edu.ua/article/view/153221}, DOI={10.31866/2616-759x.2.2018.153221}, abstractNote={<strong>Мета дослідження </strong>– з’ясувати роль технології в мистецтві загалом та в театральному зокрема. Передумовою для такої постановки питання є той незаперечний факт, що мистецтво, що розглядається <em>як художня творчість,</em> становить собою один із різновидів <em>виробництва. </em>Ця істина зафіксована в мовній практиці: предмет мистецтва – артефакт (від<em> лат. art (мистецтво) та facio (робити, виробляти)</em> – у нас здавна називається твором, виробом, продуктом, тобто<em> результатом продукування, виробництва. </em>Як <em>особливе</em> («духовне», до того ж – <em>художнє</em>!) виробництво, мистецтво в цілому, а сценічне зокрема, має всі сутнісні ознаки «виробництва взагалі», в тому числі економічні, організаційні й технологічні. <strong>Методи дослідження.</strong> Історичний – для дослідження еволюції форм виробництва (в тому числі художнього); системний – у розгляді твору мистецтва як особливої, «закритої» системи взаємодії його складників – світоглядних (ідеологічних), психологічних і техніко-технологічних; загальнонаукові аналізу й синтезу – для побудови наукової концепції мистецтва як засобу пізнання, самовираження й творення. <strong>Наукова новизна </strong>результатів дослідження полягає в тому, що вперше доводиться особливе значення в мистецтві технології створення мистецького твору. Визначаючи, як і в звичайному виробництві, тобто у виробництві матеріальних благ, форми суспільної організації праці (індивідуальне виробництво, кооперація, мануфактура, фабрика, індустрія), технологія художньої творчості, більше того, характеризує специфіку кожного виду мистецтва з його «ремісничого», «промислового» боку. <strong>Висновки.</strong> Розгляд мистецтва як виробництва (духовного, до того ж, – художнього, проте – виробництва!) і <em>технології як логіки цього виробництва</em>, доводить, що технологія не тільки не «ворожа» мистецтву, а, навпаки, – глибоко притаманна йому: усвідомлена в своїй закономірності, вона становить собою <em>поетику </em>мистецтва і визначає специфіку кожного виду мистецтва з його практичної, «ремісничої», сторони.}, number={2}, journal={Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво}, author={Bezklyubenko, Sergey}, year={2018}, month={Груд}, pages={31–39} }