TY - JOUR AU - Kurochkin, Oleksandr PY - 2018/12/21 Y2 - 2024/03/29 TI - Генеза традиційних образів фольклорного карнавалу як вияв національного світобачення українців JF - Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво JA - Vìsn. Kiïv. nac. unìv. kulʹt. mistec., Ser.: Scenìč. mistec. VL - 0 IS - 2 SE - ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ DO - 10.31866/2616-759x.2.2018.153224 UR - http://artonscene.knukim.edu.ua/article/view/153224 SP - 47-62 AB - <strong>Мета статті</strong>. Заглибившись в архаїчні пласти світогляду древніх слов’ян, автор прагне простежити генезу та еволюцію інституту обрядового маскування, ігрового й церемоніально-етикетного перевтілення, на базі якого сформувалася строката галерея традиційних образів фольклорного карнавалу українців. <strong>Методи дослідження</strong>. Дороговказом послужив історико-генетичний метод, або метод ретроспективної реконструкції, який застосовується не лише в гуманітарних, а й природничих науках. В основі його лежить ідея про те, що початкові етапи розвитку певних об’єктів і явищ можна відтворити на підставі пізніших етапів. <strong>Наукова новизна дослідження</strong> полягає в акцентуванні особливої ролі маски як засобу перевтілення й розкриття міфологічних витоків системи образів фольклорного театру українців. Таким чином у вітчизняному гуманітарному просторі утверджується новий дослідницький напрям – культурологічне маскознавство. <strong>Висновки</strong>. Наведені в статті матеріали розкривають генетичну спорідненість міфу й ритуалу, іманентну властивість землеробських обрядів створювати тимчасовий міфологічний простір, реалізуючи в ньому давні сакральні символи та уявлення. Інструментом систематизації конкретного матеріалу в реферованій праці слугували прийом перевтілення (реінкарнації), обрядові маски та інститут рядження в цілому. Саме вони, як засвідчив аналіз, найстійкіше утримували архаїчний базис ритуальних традицій, давні концептуальні мотиви. Упродовж ХХ – початку ХХІ ст. чітко простежується лінія редукції й прискореного відмирання обрядових традицій і фольклору. Проте, як не дивно, інститут автентичної народної маски продовжує функціонувати й сьогодні. В багатьох областях України зберігаються, а в останні роки і впроваджуються живі вогнища різдвяно-новорічного карнавалу, побутують колядні обходи, вистави «живого вертепу», традиційна звичаєвість взаємодіє із процесами розвитку національної святковості й мистецтва. ER -