http://artonscene.knukim.edu.ua/issue/feed Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво 2022-11-02T13:59:54+02:00 Катерина Юдова-Романова \ Kateryna Iudova-Romanova iudovakateryna@gmail.com Open Journal Systems <div class="cmp_notification callout">Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 420 від 15.04.2021 науковий журнал включено до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук у галузі знань «Мистецтвознавство» зі спеціальності 026 «Сценічне мистецтво»</div> <p style="text-align: justify;">«Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво» є важливим міжнародним форумом, на сторінках якого обговорюються питання науки та практики всіх видів сценічного мистецтва. Тут можуть висуватися і піддаватися дискусії гіпотези як науково-теоретичного, так і творчо-педагогічного характеру. Такий підхід свідчить, що історія сценічного мистецтва має сучасне значення, що мистецтвознавчим дослідженням потрібна методологія, а театральній критиці та педагогіці – інформаційне поле для дискусій.</p> <p style="text-align: justify;">У журналі опубліковано матеріали з питань теорії, історії і практики світового та українського сценічного мистецтва.</p> <p><img src="http://artonscene.knukim.edu.ua/public/site/images/slavik/cover-artonscene.jpg" alt="" width="340" height="500" /></p> <p><strong>ISSN</strong> 2616-759X (print), <br /><strong>ISSN</strong> 2617-1236 (online)</p> <p><strong>Свідоцтво про державну реєстрацію:</strong> <br />№ 23120-12960 Р Серія КВ від 25.01.2018</p> <p><strong>Рік заснування: </strong>2018</p> <p><strong>Періодичність друку:</strong> піврічна (березень, жовтень)</p> <p><strong>Мова видання:</strong> <br />українська, англійська (змішаними мовами)</p> <p><strong>Засновник:</strong> <br />Київський національний університет культури і мистецтв</p> <p><strong>Головний редактор:</strong> Катерина Юдова-Романова</p> <p><strong>Відповідальний секретар:</strong> Тетяна Совгира</p> <p><strong>Адреса редакційної колегії:</strong> <br />вул. Чигоріна, 14, каб. 29, м. Київ, Україна, 01042</p> <p><strong>тел.:</strong> <a href="tel:+380503812292">+38(050)381-22-92</a></p> <p><strong>E-mail:</strong> <a href="mailto:artonscene@knukim.edu.ua">artonscene@knukim.edu.ua</a>, <a href="mailto:iudovakateryna@gmail.com">iudovakateryna@gmail.com</a></p> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал відображається в таких базах даних: <a href="https://www.base-search.net/Search/Results?type=all&amp;lookfor=http%3A%2F%2Fartonscene.knukim.edu.ua%2F&amp;ling=1&amp;oaboost=1&amp;name=&amp;thes=&amp;refid=dcresen&amp;newsearch=1" target="_blank" rel="noopener"><strong>BASE</strong></a>, <a href="https://search.crossref.org/?q=2616-759X" target="_blank" rel="noopener"><strong>Crossref</strong></a>, <a href="https://doaj.org/toc/2617-1236" target="_blank" rel="noopener"><strong>DOAJ</strong></a>, <a href="https://europub.co.uk/journals/28105" target="_blank" rel="noopener"><strong>EuroPub</strong></a>, <a href="https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&amp;user=by6RATgAAAAJ" target="_blank" rel="noopener"><strong>Google Академія</strong></a>, <a href="http://www.journalfactor.org/Journal.php?JOURNAL=JF3396&amp;NAME=Bulletin_of_Kyiv_National_University_of_Culture_and_Arts._Series_in_Stage_Art" target="_blank" rel="noopener"><strong>Journal Factor</strong></a>, <a href="https://www.journaltocs.ac.uk/index.php?action=search&amp;subAction=hits&amp;journalID=45287" target="_blank" rel="noopener"><strong>JournalTOCs</strong></a>, <a href="https://www.lens.org/lens/search/scholar/list?sourceTitle.must=%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83%20%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%20%D1%96%20%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2.%20%D0%A1%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F:%20%20%D0%A1%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" target="_blank" rel="noopener"><strong>Lens</strong></a>, <a href="http://miar.ub.edu/issn/2616-759X" target="_blank" rel="noopener"><strong>MIAR</strong></a>, <a href="https://explore.openaire.eu/search/find?keyword=2617-1236" target="_blank" rel="noopener"><strong>OpenAIRE</strong></a>, <a href="https://pbn.nauka.gov.pl/core/#/journal/view/5e7191ff46e0fb0001d28f0b/current" target="_blank" rel="noopener"><strong>Polska Bibliografia Naukowa (PBN)</strong></a>, <a href="http://journalseeker.researchbib.com/view/issn/2616759X" target="_blank" rel="noopener"><strong>ResearchBib</strong></a>, <a href="https://www.researchgate.net/journal/Visnik-Kiivskogo-nacionalnogo-universitetu-kulturi-i-mistectv-Seria-Scenicne-mistectvo-2616-759X" target="_blank" rel="noopener"><strong>ResearchGate</strong></a>, <a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2617-1236" target="_blank" rel="noopener"><strong>ROAD: довідник наукових ресурсів відкритого доступу</strong></a>, <a href="https://www.scilit.net/journal/4154482" target="_blank" rel="noopener"><strong>Scilit</strong></a>, <a href="https://journals.indexcopernicus.com/search/details?id=51498" target="_blank" rel="noopener"><strong>Index Copernicus Journals Master List</strong></a>, <a href="http://ulrichsweb.serialssolutions.com" target="_blank" rel="noopener"><strong>Ulrich's Periodicals Directory</strong></a>, <a href="https://www.worldcat.org/search?q=+2616-759X+&amp;qt=results_page" target="_blank" rel="noopener"><strong>WORLDCAT</strong></a>, <a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=juu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=PREF=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=bknucassa" target="_blank" rel="noopener"><strong>Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського</strong></a>, <a href="http://journals.uran.ua/search/category/245" target="_blank" rel="noopener"><strong>Наукова періодика України (УРАН)</strong></a>.</p> <p style="text-align: justify;">Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії <a href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode" target="_blank" rel="noopener">Creative Commons Attribution 4.0 International License</a>, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.</p> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал «Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво» дотримується політики відкритого доступу: <a href="http://www.budapestopenaccessinitiative.org/read" target="_blank" rel="noopener">Budapest Open Access Initiative's definition of Open Access</a>.</p> http://artonscene.knukim.edu.ua/article/view/266527 Нова парадигма української класики: вистави Івана Уривського на камерних сценах Києва 2022-11-02T13:07:40+02:00 Тетяна Бойко tetiana.boyko@gmail.com Марина Татаренко marina-lada-2012@ukr.net <p><strong>Мета дослідження </strong>– висвітлити особливості нової парадигми української класики та проаналізувати концепти І. Уривського у виставах «Украдене щастя» (2016) і «Лимерівна» (2019) на камерних сценах Києва. <strong>Методологія дослідження </strong>спирається на такі загальнонаукові методи, як аналітичний (для осмислення естетико-художніх орієнтирів сучасного театрального процесу та розуміння етапів формування нової парадигми української класики), історико- порівняльний (для визначення особливостей режисерських концептів Івана Уривського в ретроспективі вітчизняного театру), феноменологічний (для розкриття специфіки режисури І. Уривського й окреслення її оригінальних рис і творчих прийомів). <strong>Наукова новизна </strong>цієї статті полягає в уведенні до наукового обігу частини режисерського доробку Івана Уривського, в аналізі специфіки та жанрово-стилістичних особливостей його вистав на камерній сцені. <strong>Висновки. </strong>Мистецька діяльність режисера Івана Уривського базується на засадах креативності, інтелектуалізму й домінантного інтересу до текстів класичної драматургії. Пошук символів історичного часопростору п’єс та умотивування їх до фантазійної реальності стають головним концептом вистав «Украдене щастя» (Івана Франка) та «Лимерівна» (Панаса Мирного). У цих виставах режисер працює з природними матеріалами (або їх майстерною імітацією) і предметною сценографією, приділяє велику увагу пластичній роботі акторів та світло-шумовим ефектам створення атмосфери сценічної дії. Його презентація сценічної класики не заперечує традиційних змістів, а навпаки поглиблює й збагачує їх образну лексику. Молодий режисер розробляє власні версії як сублімацію етнографічно-фольклорного колориту й універсальності сюжетних колізій.</p> 2022-10-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 http://artonscene.knukim.edu.ua/article/view/266529 Перформанс у культурно-мистецькому просторі України ХХ–ХХІ ст. 2022-11-02T13:20:38+02:00 Ірина Маслова-Лисичкіна irinamlfest@gmail.com <p><strong>Мета дослідження </strong>– вивчити досвід перформативних постановок у контексті культурно- митецьких процесів в Україні ХХ–ХХІ століття. <strong>Методи дослідження. </strong>Використано методи системного аналізу наукових праць із цієї проблеми, а також методи аналізу та синтезу й узагальнення для визначення результатів. Як методологічну основу дослідження використано філософські (діалектичний), загальнотеоретичні (гносеологічний, структурно- функціональний), спеціальні (порівняльно-правовий, індуктивний) та міжгалузеві методи наукового пізнання (історичний, аналітичний), застосування яких зумовлюється системним підходом. <strong>Наукова новизна. </strong>Посилаючись на показові приклади з історії та сучасної практики, досліджено джерела традицій українського перформативного мистецтва та проаналізовано сучасні тенденції у розвитку перформансів в Україні. <strong>Висновки. </strong>Зважаючи на аналіз культурно- мистецького простору України ХХ–ХХІ ст., можна стверджувати, що в Україні домінує театральний перформанс, який, окрім образотворчого мистецтва, увібрав характерні ознаки театрального мистецтва, зокрема сценічний простір і наявність глядача. Такі режисери, як Лесь Курбас, у своїх постановках створювали провокативні акції, що за ознаками відповідають перформансу; формотворчі принципи перформансу часто простежуємо в дійствах різноманітних експериментальних груп, представлених на багатьох українських фестивалях. З огляду на аналіз деяких українських перформансів можна стверджувати, що перформанс розвивається дуже стрімко на просторах України, є достатній досвід і практика, проте щоразу виникають різні напрями діяльності, діапазон можливостей. Зважаючи на прояви останнього десятиліття у сфері перформансу в Україні, видно, що це явище прогресує, цікавить мистецтвознавців і митців, залучає до своїх лав молодь, що дає надію на подальшу активність і його розвиток. Український перформанс поволі стає конкурентоспроможним, усебічним і щораз цікавішим, підкуповуючи своєю глибокою простотою, і претендує на належне місце в мистецтвознавчих дослідженнях. Культурологічними особливостями становлення перформансу в просторі української культури є те, що попри цензуру, фінансову обмеженість культурної сфери та закриття митецьких установ перформанс не тільки був народжений, а й став спроможний надавати нового імпульсу світовому театральному мистецтву. Специфіка означеного явища полягає в переосмисленні цінності культури, подоланні розриву зв’язків між нині наявними індивідами та їх етнокультурними традиціями.</p> 2022-10-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 http://artonscene.knukim.edu.ua/article/view/266531 Неокласичний стиль театральної режисури Петра Ільченка 2022-11-02T13:27:26+02:00 Катерина Пивоварова pivovarova.katerina.00@mail.ru Юлія Цивата yuliyatsyvataya@gmail.com Євгенія Скрипник kozibober82@gmail.com <p>Стаття присвячена дослідженню загальних тенденцій розвитку вітчизняного театрального мистецтва. Опрацьовано питання творчого доробку та вкладу Петра Ільченка в сучасний український театр. Ідентифіковано ключових митців, які вплинули на формування творчих уподобань і смаків режисера. <strong>Мета дослідження </strong>– визначити специфіку та феномен неокласичного стилю театральної режисури Петра Ільченка. <strong>Методологія дослідження </strong>обумовлена метою роботи й охоплює використання загальнонаукових і спеціальних засобів, зокрема системно-функціонального методу, аналітико-синтетичного, формально-логічного. Основою слугує зв’язок філософсько-естетичних узагальнень з мистецтвознавчими принципами, театрознавчо-емпіричною базою. <strong>Новизна дослідження </strong>полягає в тому, що ця стаття є одним з перших комплексних досліджень творчості українського режисера театру Петра Ільченка, зокрема індивідуально-творчих рис його діяльності. <strong>Висновки. </strong>Театральний геній Петра Ільченка поповнює перелік найбільш талановитих вітчизняних режисерів, під орудою якого вийшли такі вистави, як «Одержима», «Сторонні серед нас», «Хазяїн», «Кайдашева сім’я», «Шельменко-денщик» та ще понад сорок інших п’єс. У творчому доробку режисера домінує українська класика. Особливість його неокласичного стилю полягає передусім у здатності адаптувати зміст твору до сучасного життя, модифікуючи лише антураж. Водночас режисер залишається відкритим до експериментів щодо кардинальної зміни мінорного ладу твору на мажорний або ж навпаки. Явний конфлікт у системі «режисер – автор твору» є вимушеним ходом, як правило, виправданим, орієнтованим на розкриття нових сторін і бачення висвітленої проблематики.</p> 2022-10-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 http://artonscene.knukim.edu.ua/article/view/266534 Творчо-організаційна діяльність київських театрів: сто днів у реаліях масштабної військової агресії 2022-11-02T13:37:19+02:00 Катерина Юдова-Романова iudovakateryna@gmail.com <p><strong>Мета дослідження </strong>– вивчити досвід і визначити основні тенденції у творчо-організаційній діяльності театральних колективів Києва протягом перших ста днів повномасштабної війни Російської Федерації проти України. <strong>Методологія дослідження. </strong>Метод синтезу й аналізу фактологічної інформації використано для комплексного вивчення досвіду діяльності театральних колективів Києва в зазначений період; історичний – для ретроспективного наукового осмислення практики сучасного українського театру; структурно-аналітичний – для систематизації різних векторів творчо-організаційної діяльності 23-х професійних державних театральних колективів Києва; компаративний – для зіставлення результатів; мистецтвознавчий – для вивчення художньої цінності театральних вистав. Джерельною базою дослідження стали відкриті інтернет-ресурси й інтерв’ювання суб’єктів театральної діяльності. <strong>Наукова новизна. </strong>У дослідженні вперше зібрано, систематизовано та проаналізовано факти й простежено основні тенденції творчо-організаційної діяльності театральних колективів Києва протягом перших ста днів військової агресії Росії проти України у 2022 році. <strong>Висновки. </strong>У мистецтвознавчій науковій думці ще комплексно не осмислено діяльність театральних колективів України в період воєнних дій 2022 року. Зібраний і проаналізований фактологічний матеріал свідчить, що театральні процеси зазначеного періоду можна умовно поділити на два етапи: у зв’язку з введенням воєнного стану й активними бойовими діями в Києві та Київській області з 24 лютого по 1 квітня – етап повного призупинення публічної театральної діяльності та перенесення вистав на період стабілізації ситуації; у зв’язку з покращенням безпекової обстановки в регіоні з 2 квітня по 3 червня – період поступового відродження у нових форматах публічної театральної діяльності: повернення до обслуговування глядачів у Києві й активізація гастрольної діяльності. Основні проблеми стоденного періоду: кадрове забезпечення роботи колективів, оскільки частина працівників була вимушена залишити Київ; відсутність належної кількості в місті театрів з надійними укриттями або поруч з ними; транспортна та паливна кризи; умови комендантської години. Фінансово-економічна діяльність була глибоко збитковою, а основними джерелами фінансового забезпечення колективів стали накопичені попередньо резерви та державна підтримка, яка значно скоротилася. Деякі театральні приміщення, зокрема Київської малої опери, постраждали та потребують відновлення. Простежуємо цілеспрямовану відмову театрів від російськомовного контенту. Тижнева інтенсивність показу вистав знизилася до двох-трьох. У театрі були постановки довоєнного репертуару та новостворені програми малих лабораторних форм читецького й музично-поетичного спрямування. У квітні-травні більшість театрів повертається до репетицій, є приклади прем’єр. Загалом 61 % з 23-х досліджуваних театральних колективів Києва протягом стоденного періоду відновив, хоч і в обмеженому режимі, свою роботу, а 39 % потрапили в патову ситуацію, проте прагнуть повернутися до роботи.</p> 2022-10-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 http://artonscene.knukim.edu.ua/article/view/266507 Театральна традиція в ісламській культурі 2022-11-02T10:39:37+02:00 Фадель Альмуфаіл almuwailfadhel@gmail.com <p><strong>Мета статті </strong>– виявити особливості театральної традиції та схарактеризувати основні форми прояву театру в ісламській культурі. <strong>Методологія дослідження. </strong>Застосовано історико-культурний та історико-типологічний методи, що посприяли зрозуміти особливості формування й розвитку театральних традицій у контексті ісламської культури, розглянути феномен театральних форм у мусульманських країнах в історичному розвитку, а також типологічний метод, завдяки якому виявлено особливості традиційних театральних форм в ісламській культурі. <strong>Наукова новизна. </strong>Окреслено традиційні форми прояву театру в ісламській культурі; розглянуто специфіку театру в контексті мусульманської ментальності; виявлено особливості театральної традиції в мусульманських країнах в історичній ретроспективі; охарактеризовано основні перформативні традиції ХІІ – середини ХІХ ст. у країнах мусульманського Сходу (народний театр просто неба «Орта ойну», ляльковий театр тіней «Карагьоз» і театралізовані оповіді маддахів). <strong>Висновки. </strong>У мусульманській традиції наявні різноманітні перформативні традиції, такі, наприклад, як театр тіней, аль-хакаваті (<em>al-hakawa:ti</em>), аль-арагуз (<em>al-araguz</em>), абідат р’ма (<em>abidat r’ma</em>), аль-халка (<em>al-halqa</em>) та окреслені в цій статті інші форми народної творчості, розгляд характерних особливостей яких дає змогу зробити висновок, що ісламська культура базується на багатьох формах видовищ просто неба, в естетиці яких відбувався розвиток мусульманського театрального мистецтва. Традиційні форми прояву театру в ісламській культурі займають проміжну позицію між «чистим» фізичним, пластичним, музично-танцювальним театром і психологічним літературно-наративним театром, тобто між театрами, які диференціюються сучасним театрознавством, як східний і західноєвропейський театри. У процесі дослідження виявлено, що театральною формою, в якій найбільш активно виражається специфіка ісламської культури та національного менталітету, є форма лялькового театру тіней. Означений тип видовища, в якому традиційна форма вистави заповнена живим актуальним змістом, має попит у найрізноманітніших сферах життя соціуму, характеризується проявом психології та філософсько-естетичних прагнень мусульман.</p> 2022-10-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 http://artonscene.knukim.edu.ua/article/view/266509 Особливості використання просодичних засобів сценічної мови у створенні сценічного образу 2022-11-02T11:20:17+02:00 Ольга Винар vynar2021@gmail.com Олександра Мошкіна slavetana@gmail.com <p><strong>Мета дослідження </strong>– виявити особливості використання просодичних засобів у процесі створення художнього образу актора, схарактеризувати роль просодії у формуванні сенсової структури сценічного мовлення в процесі перевтілення актора та визначити особливості реалізації функції впливу на глядача. <strong>Методологія дослідження. </strong>Застосовано комплексний метод дослідження просодичних засобів сценічного мовлення, метод системного та функціонального аналізу, завдяки яким просодію розглянуто як унікальний спектр ритміко- інтонаційних властивостей сценічної мови в контексті створення актором художнього образу; типологічний метод, що посприяв вивченню просодичних характеристик як чинників формування сенсової структури сценічного мовлення. <strong>Наукова новизна. </strong>Досліджено просодичні засоби реалізації сенсової структури сценічного мовлення, проаналізовано компоненти інтонації як важливої складової просодичної характеристики сценічного мовлення, зокрема уточнено специфіку використання темпоритмічної організації мови, паузування, тембру, тону тощо в процесі створення художнього образу актора. <strong>Висновки. </strong>Просодичні засоби сценічного мовлення відповідно до специфіки їх використання в процесі створення художнього образу актора є своєрідною основою для виникнення правдивих сценічних почуттів, засобами розкриття внутрішнього світу персонажа, які, як динамічні та трансформаційні елементи, можуть змінюватися відповідно до сценічної дії (завдяки варіюванню тональних, динамічних і темпоральних характеристик). У процесі дослідження виявлено, що доцільне використання просодичних характеристик у створенні художнього образу актора, що залежить від жанру та ступеня стилізації вистави, психофізичних особливостей і соціального положення персонажа, типів комунікативних ситуацій, в які він потрапляє в процесі сценічної дії, надзавдання та дії (за К. Станіславським), є одним з могутніх засобів впливу на глядача.</p> 2022-10-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 Ольга Винар, Олександра Мошкіна http://artonscene.knukim.edu.ua/article/view/266517 Когнітивно-аксіологічні аспекти інтерактивних шоу-програм в умовах творчих викликів сьогодення 2022-11-02T11:25:43+02:00 Володимир Мойсеєнко vov686@gmail.com Ліляна Белименко lilyana.belimenko@gmail.com Євген Бушмакін bushmakin07@gmail.com <p><strong>Мета дослідження </strong>– висвітлити актуальні питання щодо впливу інтерактивних шоу-програм на світогляд реципієнта й утілення режисерських концептуальних рішень, зорієнтованих на художні цінності суспільства; обґрунтувати режисерські методи створення концептуальної основи інтерактивних шоу-програм як сучасної сценічної форми. <strong>Методологія дослідження. </strong>Застосовано когнітивний метод для вивчення процесів інформативного впливу інтерактивних шоу-програм у сучасному шоу-бізнесі; аксіологічний метод дав змогу визначити специфіку інтерактивних шоу-програм та їхню роль у мистецькому просторі; праксеологічний метод сприяв систематизації теоретичних аспектів, які базуються на практичному втіленні концептуальних режисерських рішень; емпіричний метод базується на узагальненні позитивних і негативних аспектів надмірного використання інноваційних технологій та комп’ютерних ігор в інтерактивних шоу-програмах. <strong>Наукова новизна </strong>полягає в аналітичному обґрунтуванні когнітивно-аксіологічної специфіки інтерактивних шоу-програм у вітчизняному шоу-бізнесі та визначенні творчих особливостей режисера в умовах викликів сьогодення. <strong>Висновки. </strong>Інтерактивні шоу-програми активно впливають на соціалізацію людини в суспільстві. Тому перед режисерами постає надскладне завдання практичної реалізації художньої концепції інтерактивних шоу-програм як сучасної сценічної форми: створювати програми, які не впливають негативно на соціалізацію людей у суспільстві, забезпечити змістовне дозвілля, яке дасть змогу стати співучасником заходу, зберегти духовну самобутність й отримати естетичну насолоду.</p> 2022-10-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 http://artonscene.knukim.edu.ua/article/view/266519 Семіотичний та естетичний підходи до розробки сценічного костюма театральної вистави 2022-11-02T11:36:22+02:00 Людмила Попова milayu63@gmail.com Вікторія Козаченко kozachenkovika18@gmail.com Володимир Забора vladimause@ukr.net <p><strong>Мета дослідження </strong>полягає в систематичному вивченні творчого процесу створення костюмів й основних принципів їхньої розробки для театральних постановок. <strong>Методологія дослідження </strong>базується на застосуванні семіотичного підходу до з’ясування принципів створення сценічного костюма. У роботі використано кілька методів дослідження: аналітичний – під час розгляду філософської та мистецтвознавчої літератури з предмета дослідження; теоретичний метод – під час аналізу понять «мода», «сценічний костюм», «семіотика», «естетика»; концептуальний – для виявлення взаємозв’язку між знаковою символікою костюма та загальним режисерським рішенням театральної вистави. <strong>Наукова новизна </strong>роботи полягає в тому, що вперше розглянуто питання естетичного та семантичного підходів до процесу розробки сценічного костюма. <strong>Висновки. </strong>У процесі аналізу різних театральних постановок виявлено спільні особливості розробки сценічних костюмів різних історичних періодів. Попри необхідність дотримання історично усталених тенденцій та історичної точності канонів моди автори костюма вважали за потрібне додати авторські правки у створені образи. Унаслідок чого виявлено ознаки семіотичного й естетичного підходів до розробки авторського костюма, створеного відповідно до історично усталених канонів моди того чи того періоду. Установлено, що на формування костюма впливають три незалежні виробничі чинники (естетична доцільність костюма, досяжність й експлуатація).</p> 2022-10-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 http://artonscene.knukim.edu.ua/article/view/266524 Творчий стиль Марії Левитської як прояв постмодерного світосприйняття 2022-11-02T12:41:54+02:00 Катерина Чепура velyka@gmail.com Ганна Сухомлин hanna.sukhomlyn@gmail.com Таісія Хвостова taisija077@gmail.com <p><strong>Мета статті </strong>– визначити особливості формування постмодерного світосприйняття на прикладі творчого стилю М. Левитської, дослідити характерні чинники формування творчого індивідуального стилю автора. <strong>Методологія. </strong>Для ефективного дослідження використано методи системного аналізу наукових праць окресленої в статті проблеми, а також методи аналізу та синтезу й узагальнення (для визначення результатів дослідження та систематизації структурних компонентів досліджуваної проблеми). Як методологічна основа дослідження використані філософські (діалектичний), загальнотеоретичні, (гносеологічний, структурно-функціональний), спеціальні (порівняльно-правовий, індуктивний) і міжгалузеві методи наукового пізнання (історичний, аналітичний), застосування яких базується на системному підході. <strong>Наукова новизна. </strong>Запропоновано авторське дослідження, яке полягає в з’ясуванні поняття «творчий стиль автора». У статті висвітлено особливості постмодерного світосприйняття як аспекту культурного розвитку. Установлено, що постмодерний стиль формується в процесі розвитку культури сьогодення та з урахуванням інтенсивного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. На основі теоретико-методологічного аналізу розглянуто суттєві ознаки мистецтва, а також науково-методологічні підходи, які сприяють формуванню нових ціннісних орієнтацій; визначено особливості формування творчого стилю. У статті висвітлено основні категоріальні ознаки формування постмодерного світосприйняття на прикладі творчості М. Левитської. Визначено поняття «творчий шлях автора», «індивідуальний стиль», досліджено чинники впливу на творчу діяльність художниці. Обґрунтовано доцільність проведення аналізу сучасних тенденцій образотворчого мистецтва для досягнення мети. Актуальність дослідження зумовлена потребою у відродженні мистецької спадщини як чинника ідентифікації людини чи народу. <strong>Висновки. </strong>Дослідження стало основою для конкретизації сутності постмодерного мистецтва, формування основних понять, що висвітлюють проблему. Визначено особливості постмодерного світосприйняття, що відображено в театральному мистецтві. Представлені дослідження не вичерпують усієї суті та потребують подальшого вивчення окремих аспектів.</p> 2022-10-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 http://artonscene.knukim.edu.ua/article/view/266537 Характерологічні особливості акторської творчості в мистецтві дубляжу ігрових фільмів 2022-11-02T13:52:22+02:00 Юрій Висоцький bagsha@meta.ua Олена Москаленко-Висоцька film_editor@ukr.net <p><strong>Мета дослідження </strong>– сформулювати сутність мистецтва акторського дубляжу; визначити відмінність природи творчості актора в мистецтві дубляжу (у творах аудіовізуального мистецтва) від природи акторської творчості в сценічному мистецтві; визначити стадії роботи актора в процесі дублювання та зміст роботи на кожній з них; розкрити вимоги до творчих якостей актора на кожному з етапів роботи; сформулювати принципи успішного розв’язання творчих завдань у процесі дубляжу. <strong>Методи дослідження: </strong>аналітичний – для різнобічного дослідження й осмислення практики мистецтва акторського дубляжу, визначення специфічної природи акторської творчості в мистецтві дубляжу та стадій роботи здійснення творчого проєкту; компаративний – для порівняльного аналізу роботи актора в дубляжі й у театрі та кіно; логіко-узагальнювальний – для підбиття підсумків дослідження, формулювання висновків. <strong>Наукова новизна </strong>роботи полягає в тому, що вперше в теорії акторського мистецтва здійснено спробу осмислити сутність акторської творчості в цілком окремому напрямі акторської діяльності – мистецтві дубляжу, зокрема ігрових фільмів; уперше визначено основні риси творчості актора в мистецтві дубляжу, а також основні стадії його роботи, що склалися в українській школі дубляжу, та змістовний аспект роботи актора на кожній з них. <strong>Висновки. </strong>Специфічною особливістю творчості актора в мистецтві дубляжу є спрямованість на досягнення перевтілення в уже створений акторський образ на екрані. Тривалий процес пошуку образу, що супроводжує роботу актора в театрі, у мистецтві дубляжу відсутній, оскільки він вже представлений на екрані. Уміння зчитувати внутрішні мотиви, потреби, дійову спрямованість поведінки екранного героя, а також здатність актора через механізми внутрішнього виправдання «привласнювати» їх стають вирішальним чинником успішності реалізації творчого проєкту. Процес реалізації складається з п’яти основних стадій: орієнтувальної, ознайомчої, підготовчої, творчої проби і коригувальної. Кожна зі стадій висуває цілком</p> 2022-10-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 http://artonscene.knukim.edu.ua/article/view/266538 Особливості акторської творчості та педагогічної діяльності Юрія Мажуги 2022-11-02T13:59:54+02:00 Катерина Юдова-Романова iudovakateryna@gmail.com Микола Юдов iudovmykola@gmail.com Артем Позняк licum@ukr.net Андрій Маслов-Лисичкін amlisichkin@gmail.com <p><strong>Мета дослідження </strong>– дослідити особливості акторської творчості та педагогічної діяльності Юрія Мажуги. <strong>Методологія дослідження. </strong>Для досягнення мети використано такі методи: аналітичний – для опрацювання історіографічних джерел; історико-біографічний – для розуміння основних етапів діяльності митця; мистецтвознавчий – для визначення художньої складової творчості актора. <strong>Наукова новизна. </strong>У цій роботі вперше здійснено спробу різнобічно оцінити творчий доробок видатного українського актора Юрія Мажуги, зокрема його акторську та педагогічну діяльність. Зібрані та проаналізовані першоджерельні публіцистичні матеріали вперше впроваджено до наукового обігу. <strong>Висновки. </strong>Творчий шлях Юрія Мажуги безпосередньо пов’язаний з історією Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки. Як послідовник школи психологічного реалізму, актор вирізнявся колективно-ансамблевою взаємодією з партнерами на сцені. Володів навичками сценічної трагікомічності. Маючи неабиякий досвід виконання різнопланових ролей, зокрема і в класичному репертуарі, артист у своїй творчості тяжів до створення образів сучасників – непоказної, проте героїчної душею людини. Сценічна привабливість актора поєднувалася з досконалим, усебічним психологічним аналізом і розробкою виконуваних ролей; висока фахова майстерність, широкий спектр засобів акторської виразності в поєднанні з витонченою характерністю та ліричністю сприяли створенню яскравих сценічних і кінообразів, які ввійшли в історію українського театрального та кіномистецтва новітньої доби. Завдяки знаковим ролям, утіленим у кіно й театрі, він здобув неабияку популярність серед глядачів. Педагогічна діяльність цілковито пов’язана з фаховою підготовкою акторів театру та кіно в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. За роки педагогічної практики виховав покоління акторів, які працюють у багатьох театрах України та за кордоном. Театральна педагогічна практика давала змогу акторові реалізувати як сценічні режисерсько-постановчі задуми, так і організаційно-управлінські – формування власного театрального колективу-лабораторії; водночас Юрій Мажуга систематично мав щоденний акторський тренаж. У своїй педагогічній діяльності був послідовником театральної школи «переживання»; навчав студентів принципів акторського перевтілення й активної сценічної дії.</p> 2022-10-31T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022