Проблеми творчості українського театру 60–80-х років ХХ ст.

Анотація

Мета роботи полягає в тому, щоб певною мірою підвести підсумки творчої, виробничої та ідейно-виховної діяльності українських театрів у 60–80-х роках ХХ ст., що висвітлювалась у ряді попередніх статей автора. Використано такі методи дослідження: аналітичний – у вивченні історичних, мистецтвознавчих та культурологічних джерел для формування методологічних засад дослідження, історичний – для розгляду загального стану українського театрального мистецтва означеного періоду, мистецтвознавчий – для аналізу творчих досягнень і прорахунків українського театру, пошуковий – у збиранні матеріалу для підтвердження тих чи тих тверджень, теоретичний – для підведення підсумків дослідження. Наукова новизна матеріалів статті полягає в тому, що в ній автор виклав власний, відмінний від офіційного, погляд на стан драматургії аналізованого історичного періоду, проблематику суспільно-політичного життя, як її тоді розуміли майстри українського сценічного мистецтва, і зміни, що сталися в діяльності бюрократичного апарату, який безпосередньо керував театральним процесом. Висновки. У статті проводиться думка, що в 60–80-х роках XХ ст. український театр перебував під посиленим тиском владних структур, які намагалися не допустити на українську сцену твори, котрі порушували важливі проблеми розвитку суспільного життя, значною мірою формально проводили кадрову політику і не приділяли належної уваги створенню матеріально-технічної бази. Незважаючи на це, митці намагалися брати активну участь у суспільному житті країни, докладаючи значних зусиль для піднесення рівня свого мистецтва.