Поетика як технологія
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-759x.2.2018.153221Ключові слова:
мистецтво, виробництво, техніка, технологія поетикиАнотація
Мета дослідження – з’ясувати роль технології в мистецтві загалом та в театральному зокрема. Передумовою для такої постановки питання є той незаперечний факт, що мистецтво, що розглядається як художня творчість, становить собою один із різновидів виробництва. Ця істина зафіксована в мовній практиці: предмет мистецтва – артефакт (від лат. art (мистецтво) та facio (робити, виробляти) – у нас здавна називається твором, виробом, продуктом, тобто результатом продукування, виробництва. Як особливе («духовне», до того ж – художнє!) виробництво, мистецтво в цілому, а сценічне зокрема, має всі сутнісні ознаки «виробництва взагалі», в тому числі економічні, організаційні й технологічні. Методи дослідження. Історичний – для дослідження еволюції форм виробництва (в тому числі художнього); системний – у розгляді твору мистецтва як особливої, «закритої» системи взаємодії його складників – світоглядних (ідеологічних), психологічних і техніко-технологічних; загальнонаукові аналізу й синтезу – для побудови наукової концепції мистецтва як засобу пізнання, самовираження й творення. Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше доводиться особливе значення в мистецтві технології створення мистецького твору. Визначаючи, як і в звичайному виробництві, тобто у виробництві матеріальних благ, форми суспільної організації праці (індивідуальне виробництво, кооперація, мануфактура, фабрика, індустрія), технологія художньої творчості, більше того, характеризує специфіку кожного виду мистецтва з його «ремісничого», «промислового» боку. Висновки. Розгляд мистецтва як виробництва (духовного, до того ж, – художнього, проте – виробництва!) і технології як логіки цього виробництва, доводить, що технологія не тільки не «ворожа» мистецтву, а, навпаки, – глибоко притаманна йому: усвідомлена в своїй закономірності, вона становить собою поетику мистецтва і визначає специфіку кожного виду мистецтва з його практичної, «ремісничої», сторони.Посилання
Astaf’eva, T.V., 2011. Novye tehnologii v sovremennom postanovochnom processe (na materiale teatral’nogo iskusstva Sankt-Peterburga) [New technologies in the modern production process (on the material of the theatrical art of St. Petersburg)]. PhD. St. Petersburg Humanitarian University of Trade Unions.
Bazanov, V.V., 2005. Tekhnologiya stseny [Technology scenes]. Moscow: Іmpulʼs-svet.
Bezklubenko, S., 2004. Politekonomiia mystetstva [Politeconomy of art] Kyiv: Alterpres.
Krypchuk, M.V., 2011. Problemy stvorennia masovoho teatralizovanoho vydovyshcha (pryntsypy khudozhnoho oformlennia) [Problems of creating a massive theatrical spectacle (principles of artistic design)]Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia : Mystetstvoznavstvo, 2, c.163-168. [online] Available at: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPUm_2011_2_29> [Accessed 11 December 2018].
Krypchuk, M.V., 2018. Stsenichnyi prostir prosto neba yak skladova suchasnoho teatralizovanoho vydovyshcha [Scenic space of the sky as part of a modern theatrical spectacle]. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, 2, pp.229-233. [online] Available at: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdakkkm_2018_2_50> [Accessed 11 December 2018].
Lessing, G.E., 1936. Gamburgskaya dramaturgiya [Hamburg drama]. Moscow. Leningrad.
Lypkivska, H.K., 2018. Multymediini zasoby na suchasnii teatralnii stseni [Multimedia on the modern theater scene]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu kultury i mystetstv. Seriia: Stsenichne mystetstvo, 1, pp.103-126.
Liudkevych, S., 1979. Dvi problemy rozvytku zvukozobrazhalnosti [Two problems of the sound imagingdevelopment]. Doslidzhennia i statti.
Mikhailov, L.N. 2007. Sozdanie sovremennogo estradnogo zrelishcha (printsipy khudozhestvennogo oformleniya) [Creation of a modern pop show (principles of decorating)]. Candidateʼs thesis. Russian Academy of Theatre Arts – GITIS.
Ministerstvo nauky i osvity, molodi ta sportu Ukrainy, 2011. Pro of the list of scientific zatverdzhennia Pereliku naukovykh spetsialnostei [About the approval specialties]. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy, 78, st. 2893, p.215.
Ostroverkh, O., 2007. Evoliutsiia prostorovykh system ukrainskoho dramatychnoho teatru: typy orhanizatsii, funktsii, liudyna (vid naturalizmu do avanhardu) [Evolution of the open-space systems of the Ukrainian dramatic theater: the types of organizations, functions, people (from naturalism to the avant-garde)] PhD. Institute of Art Studies, Folklore Studies and Ethnology. M.T. Rilsky National Academy of Sciences of Ukraine.
Tovstonogov, G., 1970. Tvorchestvo – organizatsiya – tehnika [Creativity.Organization. Technology]. Ekonomika i organizatsiya teatra.
Tolstyih, V., 1981. Duhovnoe proizvodstvo [Spiritual Production]. Moscow.
Iudova-Romanova, K.V., (2017). Technical means of the scenic space. Kyiv: Vydavnychyi tsentr KNUKiM.
Barbara, D.K., 1982. Creative workers, cultural industries and technology. In: Cultural Industries: A challenge for the future of culture. UNESCO Published.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Сергій Безклубенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.