Поетика як технологія

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-759x.2.2018.153221

Ключові слова:

мистецтво, виробництво, техніка, технологія поетики

Анотація

Мета дослідження – з’ясувати роль технології в мистецтві загалом та в театральному зокрема. Передумовою для такої постановки питання є той незаперечний факт, що мистецтво, що розглядається як художня творчість, становить собою один із різновидів виробництва. Ця істина зафіксована в мовній практиці: предмет мистецтва – артефакт (від лат. art (мистецтво) та facio (робити, виробляти) – у нас здавна називається твором, виробом, продуктом, тобто результатом продукування, виробництва. Як особливе («духовне», до того ж – художнє!) виробництво, мистецтво в цілому, а сценічне зокрема, має всі сутнісні ознаки «виробництва взагалі», в тому числі економічні, організаційні й технологічні. Методи дослідження. Історичний – для дослідження еволюції форм виробництва (в тому числі художнього); системний – у розгляді твору мистецтва як особливої, «закритої» системи взаємодії його складників – світоглядних (ідеологічних), психологічних і техніко-технологічних; загальнонаукові аналізу й синтезу – для побудови наукової концепції мистецтва як засобу пізнання, самовираження й творення. Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше доводиться особливе значення в мистецтві технології створення мистецького твору. Визначаючи, як і в звичайному виробництві, тобто у виробництві матеріальних благ, форми суспільної організації праці (індивідуальне виробництво, кооперація, мануфактура, фабрика, індустрія), технологія художньої творчості, більше того, характеризує специфіку кожного виду мистецтва з його «ремісничого», «промислового» боку. Висновки. Розгляд мистецтва як виробництва (духовного, до того ж, – художнього, проте – виробництва!) і технології як логіки цього виробництва, доводить, що технологія не тільки не «ворожа» мистецтву, а, навпаки, – глибоко притаманна йому: усвідомлена в своїй закономірності, вона становить собою поетику мистецтва і визначає специфіку кожного виду мистецтва з його практичної, «ремісничої», сторони.

Біографія автора

Sergey Bezklyubenko, Київський національний університет культури і мистецтв

Доктор філософських наук, професор, почесний академік Національної академії мистецтв України

Посилання

Astaf’eva, T.V., 2011. Novye tehnologii v sovremennom postanovochnom processe (na materiale teatral’nogo iskusstva Sankt-Peterburga) [New technologies in the modern production process (on the material of the theatrical art of St. Petersburg)]. PhD. St. Petersburg Humanitarian University of Trade Unions.

Bazanov, V.V., 2005. Tekhnologiya stseny [Technology scenes]. Moscow: Іmpulʼs-svet.

Bezklubenko, S., 2004. Politekonomiia mystetstva [Politeconomy of art] Kyiv: Alterpres.

Krypchuk, M.V., 2011. Problemy stvorennia masovoho teatralizovanoho vydovyshcha (pryntsypy khudozhnoho oformlennia) [Problems of creating a massive theatrical spectacle (principles of artistic design)]Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia : Mystetstvoznavstvo, 2, c.163-168. [online] Available at: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPUm_2011_2_29> [Accessed 11 December 2018].

Krypchuk, M.V., 2018. Stsenichnyi prostir prosto neba yak skladova suchasnoho teatralizovanoho vydovyshcha [Scenic space of the sky as part of a modern theatrical spectacle]. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, 2, pp.229-233. [online] Available at: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdakkkm_2018_2_50> [Accessed 11 December 2018].

Lessing, G.E., 1936. Gamburgskaya dramaturgiya [Hamburg drama]. Moscow. Leningrad.

Lypkivska, H.K., 2018. Multymediini zasoby na suchasnii teatralnii stseni [Multimedia on the modern theater scene]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu kultury i mystetstv. Seriia: Stsenichne mystetstvo, 1, pp.103-126.

Liudkevych, S., 1979. Dvi problemy rozvytku zvukozobrazhalnosti [Two problems of the sound imagingdevelopment]. Doslidzhennia i statti.

Mikhailov, L.N. 2007. Sozdanie sovremennogo estradnogo zrelishcha (printsipy khudozhestvennogo oformleniya) [Creation of a modern pop show (principles of decorating)]. Candidateʼs thesis. Russian Academy of Theatre Arts – GITIS.

Ministerstvo nauky i osvity, molodi ta sportu Ukrainy, 2011. Pro of the list of scientific zatverdzhennia Pereliku naukovykh spetsialnostei [About the approval specialties]. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy, 78, st. 2893, p.215.

Ostroverkh, O., 2007. Evoliutsiia prostorovykh system ukrainskoho dramatychnoho teatru: typy orhanizatsii, funktsii, liudyna (vid naturalizmu do avanhardu) [Evolution of the open-space systems of the Ukrainian dramatic theater: the types of organizations, functions, people (from naturalism to the avant-garde)] PhD. Institute of Art Studies, Folklore Studies and Ethnology. M.T. Rilsky National Academy of Sciences of Ukraine.

Tovstonogov, G., 1970. Tvorchestvo – organizatsiya – tehnika [Creativity.Organization. Technology]. Ekonomika i organizatsiya teatra.

Tolstyih, V., 1981. Duhovnoe proizvodstvo [Spiritual Production]. Moscow.

Iudova-Romanova, K.V., (2017). Technical means of the scenic space. Kyiv: Vydavnychyi tsentr KNUKiM.

Barbara, D.K., 1982. Creative workers, cultural industries and technology. In: Cultural Industries: A challenge for the future of culture. UNESCO Published.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-21

Як цитувати

Bezklyubenko, S. (2018). Поетика як технологія. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво, (2), 31–39. https://doi.org/10.31866/2616-759x.2.2018.153221

Номер

Розділ

ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ