Логіка пізнання («гносеологія») як складова творчого методу

Serhii Bezklubenko

doi:10.31866/2616-759x.2.1.2019.170746

Автор(и)

Serhii Bezklubenko Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0002-8709-7129

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-759x.2.1.2019.170746

Ключові слова:

метод, творчість, мистецтво, технологія, гносеологія

Анотація

Мета статті – з’ясування сутності поетики (або, що те саме, мистецького творчого методу). Методологія дослідження базується на принципі системності: автор дотримується концепції, згідно з якою мистецтво як творчий процес являє собою певну систему. Наукова новизна. Будучи формою суспільної свідомості, способом самовираження особи та засобом утвердження певних ідей, мистецтво є заразом одним із видів виробництва. Це виробництво специфічне (духовне), особливе з-поміж духовних (художнє) та все ж являє собою таке, якому притаманні всі його фундаментальні риси взагалі, у тому числі (1) організаційні, (2) економічні та (3) технологічні. Щодо (1): мистецтво як виробництво художніх цінностей у своєму історичному розвитку проходить ті ж стадії суспільної (колективної) організації праці, що й виробництво взагалі (у тому числі й матеріальних благ). А саме: кооперація (іконописні, взагалі малярські майстерні), мануфактура (театр), фабрика (кіно), індустрія (телебачення). Щодо (2) – деякі мистецтва (наприклад, кінематограф) являють собою самостійні галузі виробництва, притому вельми ефективні в економічному сенсі. Щодо (3) – технологія художнього виробництва, осмислена у своїй закономірності, визначає специфіку мистецтва з його практично-виробничого (ремісничого боку). Висновки. Виходячи з такого розуміння мистецтва (мистецького творчого процесу), сутність поетики, яка з формального боку має вигляд деякої сукупності (систему) певних принципів та правил, автор розглядає як логіку творчого процесу, у котрій своєрідними гранями постають (у різних видах мистецтва – різною мірою) гносеологічні, психологічні, ідеологічні та технологічні аспекти мистецького творчого процесу. У цій публікації проаналізовано саме гносеологічний аспект поетики (творчого методу).

Біографія автора

Serhii Bezklubenko, Київський національний університет культури і мистецтв

Доктор філософських наук, професор, почесний академік Національної академії мистецтв України

Посилання

Aristotel, 1958. Poetika [Poetics]. Moscow.

Asmus, V.F. ed., 1937. Antichnye mysliteli ob iskusstve [Antique thinkers of art]. Moscow: Gosudarstvennoe izdatelstvo izobrazitelnykh iskusstv.

Vitruvii, 1936. Desiat knig ob arkhitekture [Ten Books about Architecture] [online]. Translated from F.A. Petrovskogo. Moscow: Izdatelstvo Vsesoiuznoi Akademii arkhitektury. Vol.1. Available at: <https://ru.wikipedia.org/wiki/Desiat_knig_ob_arkhitekture> [Accessed 28 February 2019].

Vladimirskii, A. ed., 1957. Pikasso. Sbornik statei o tvorchestve [Picasso. Collection of articles about creativity]. Moscow: Izdatelstvo inostrannoi literatury.

Gegel, G.V., 1968. Estetika [Aesthetics]. Moscow: Iskusstvo. Vol. 1.

Dziuba, I., 2001. Metod – tse nasampered rozuminnia [The method is first of all understanding]. Literaturna Ukraina, 25 January.

Kant, I., 1898. Kritika sposobnosti suzhdeniia [Judgment criticism of]. St. Petersburg.

Krymskyi, S.B., 2001. U superechtsi ne narodzhuietsia istyna [In the dispute, truth is not born]. Den, 30 March.

Leman, Kh.-T., 2013. Postdramaticheskii teatr [Post-Drama Theater]. Moscow: ABCdesign.

Eizenshtein, S.M, 1966. Dikkens, Griffit i my [Dickens, Griffith and we]. In: Izbrannye proizvedeniia. Moscow: Iskusstvo. Vol. 5.

Shevchenko, A.R., Shevchenko, E.N., and Salakhova, A.R., 2017. Post dramatic Theatre of Director Christoph Marthaler. Journal of History Culture and Art Research, [online] 6, 5. pp.173-178. doi: 10.7596/taksad.v6i5.1292 [Accessed 28 February 2019].