Рання арабська драма

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-759x.2.2.2019.186649

Ключові слова:

театр, рання арабська драма, театр тіней, Ібн Даняла, мусульманська релігія, арабська література

Анотація

Мета статті – дослідити питання арабської чи ісламської драми (обидві не обов’язково є синонімами), якою вона була в домодерний період, тобто у період від зародження ісламу в VII ст. до піднесення театру за європейськими моделями у ХІХ ст. Обрана проблематика обумовила широкий контекст дослідження. Зокрема, автор звертає увагу на відсутність сталої традиції театру в розумінні Заходу, що стало проблемою, яка протягом багатьох років привертала увагу критиків та науковців, як мусульманського, так і немусульманського світу. Методологія дослідження переважно базується на аналітично-, компаративістсько- мистецтвознавчому підході, що передбачає культурно-антропологічне вивчення еволюції арабського театру, зокрема шляхів становлення ранньої арабської драми та розвитку до 1847 року. Наукова новизна. Уперше комплексно із залученням широкого дослідницького матеріалу систематизовано та науково осмислено ранню арабську драму як важливу складову еволюції театрального мистецтва в мусульманському світі. Висновки. Арабський театр, безумовно, існував до 1847 року, але через низку причин різні його прояви не переростали у високе мистецтво, як це було в Європі в епоху Відродження. Деякі науковці як мусульманські, так і немусульманські, арабські та неарабські намагалися з’ясувати причини цього, хоча більшість з них виявилася спекулятивною і не вартою пильного розгляду. Цілком ймовірно, що драма не розвивалася поза ембріональними формами з двох основних причин: осорома, якій піддавався театр з боку релігійних діячів, і презирство до драми, яке демонстрували діячі літератури. Драматургічна творчість Ібн Даняла не могла плідно розвиватися, оскільки жанр, для якого створювалися твори (театр тіней), був технічно обмежений, а так званий «Судовий процес над халіфами» залишається поодиноким прикладом ісламського театру, який можна розглядати лише як розвиток мистецтва шанувальників. Пізніші комедії мали тенденцію бути або грубими фарсами, або грубими сатирами, які зазвичай підкреслювали розбещення, жорстокість і зухвалість могутніх можновладців та безпорадність бідного, наївного і вразливого селянина. Ці короткі імпровізовані твори не сприяли розвитку сюжетів чи характерів. Однак це не означає, що такі п’єси зникли із розвитком високого європейського театру; навпаки, особливо в Єгипті вони мали популярність аж до ХХ століття, незважаючи на презирство, яке відчували до них багато освічених арабів.

Біографія автора

Khalifah Alhajri, Вищий інститут драматичного мистецтва

Доктор мистецтвознавства, доцент

Посилання

Alhajri, K., 2019. Ritual and drama. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Stage Art, 2(1), pp.8-26

Al-Hakim, T., 1977. Al-Malik Audib (King Odious). Cairo: Dar al-Matha.

Al-Hakim, T., 1982. Internal Characteristics. The Literature Library.

Al-Hakim, T., 1983. Masr byna Asrin (Egypt between Two Ages). Egypt: The Literature Library.

Ali Ugla Orsan, 1981. Az-Zawahir al-Masrahiyyah Ind Al-Arab (Theatrical Manifestations amongst the Arabs). Damascus: It’thad al-Kot’tab al-Arab.

Al-Khozai, M., 1984. The development of early Arabic drama, 1847-1900. New York: Longman.

Allen, R., 2000. An Introduction to Arabic Literature. Cambridge: Cambridge University Press. [online] Available at: <https://doi.org/10.1017/CBO9780511800757> [Accessed 01 October 2019].

Al-Ra’i, Ali., 1980. Al-Masrah fi Al-WVatanA lArabi (Theatre in the Arab World). Kuwait: Alam Alm’rfa Journal.

Aronson, A., 2000. American Avant-Garde Theatre: A History. New York: Routledge.

Aziza, M., 1997. Islam and Theatre, trans. Rafiq al-Saban. Cairo: The Cultural Library.

Badawi, M.M., 1987. Modern Arabic Drama in Egypt. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511470417

Badawi, M.M., 1988. Early Arab Drama. Cambridge: Cambridge University Press.

Badawi, M.M., 1993. A Short History of Modern Arabic Literature. Oxford: Clarendon Press. https://doi.org/10.1017/CHOL9780521331975

Csapo, E. and Miller, M.C., 2007. General Introduction. In: The Origins of Theater in Ancient Greece and Beyond: From Ritual to Drama. New York: Cambridge University Press.

Fischer-Lichte, E., 2005. Theatre, Sacrifice, Ritual: Exploring Forms of Political Theatre. New York: Routledge.

Hourani, A., 1991. A History of the Arab Peoples. London: Faber and Faber

Innes, C., 1981. Holy Theatre: Ritual and the Avant Garde. Cambridge: Cambridge University Press.

Landau, J.M., 1958. Studies in the Arab Theatre and Cinema. Philadelphia.

Landau, J.M., 2016. Studies in the Arab Theater and Cinema. 2nd ed. New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315630182

Lane, E.W., 2005. The Manners and Customs of the Modern Egyptians. Reno: Published by Cosimo Classics.

Malekpour, J., 2004. Islamic Theatre. London: Taylor and Francis

Moreh, S., 1992. Live Theatre and Dramatic Literature in the Medieval Arab World. Edinburgh: Edinburgh University Press.

Najim, M., 1980. Al-Masrahiyafl al-Adab al-Arabi al-Hadith. Beirut: Dar al-Thaqafah.

Nasr, S.H., 1987. Islamic Art and Spirituality. Ipswich: Golgonooza Press.

Nua’man, S., 1973. Al-Usul al-Deramiyah li-Nash’at al-Adab al-Arabi (The Dramatic Roots of Arabic Literature). Beirut: Dar al-Ohud.

Qajah, J., 2001. Al-Masrah wa al-Hwiyah al-Arabiyah (Theatre and the Arab Identity). Egypt: Dar Almoltaqa.

Rikabi, J., 1955. Tarikh al-Adab al-Arabi (History of the Arab Litruture). Damascus: Maktbä at al-Mufid.

Sadgrove, P., 1996. The Egyptian Theater in the Nineteenth Century: 1799-1882. Reading. Berkshire: Ithaca Press.

Schechner, R. ed., 2005. The Drama Review, 49, 4 (188). New York: New York University and the Massachusetts Institute of Technology. [online] Available at: <https://www.mitpressjournals.org/toc/dram/49/4?mobileUi=0> [Accessed 01 October 2019].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-18

Як цитувати

Alhajri, K. (2019). Рання арабська драма. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво, 2(2), 116–138. https://doi.org/10.31866/2616-759x.2.2.2019.186649

Номер

Розділ

ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ