Генезис ліванського театрального мистецтва в контексті культурного ландшафту Арабського Сходу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-759x.2.2.2019.186650

Ключові слова:

ліванський театр, сирійський театр, арабський театр, єгипетський театр

Анотація

Мета дослідження полягає в розкритті процесів зародження та становлення ліванського театрального руху в культурно-історичному контексті Арабського Сходу. Методи дослідження. У процесі дослідження було використано такі методи: історико-культурологічний – для вивчення історичних процесів і культурологічних явищ, що мали вирішальний вплив на зародження та розвиток ліванського театрального руху ХІХ ст.; аналітичний – для аналізу широкого спектра культурного ландшафту арабського світу, що сформував театральну культуру Арабського Сходу в цілому і ліванського театру зокрема. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше узагальнено й теоретично осмислено історичний досвід зародження та розвитку театрального мистецтва Арабського Сходу в цілому та ліванського театру зокрема в епоху підйому арабської національної самосвідомості, що почалася після розпаду Османської імперії, та посилення культурного впливу Заходу на країни Арабського Сходу, а також уперше систематизовано специфічні ознаки та особливості театру Арабського Сходу. Висновки. Становлення та розвиток мистецтва театру в Лівані стали частиною загального процесу розвитку арабського театрального мистецтва в постосманську епоху, у період підйому арабської національної самосвідомості, посилення культурного впливу Заходу на країни Арабського Сходу. На цьому тлі становлення мистецтва театру як в Лівані, так і в усьому арабському світі не могло вже бути самобутнім, самостійним, адже це своєрідний симбіоз транснаціональних та національних елементів. Звідси надмірне захоплення європейськими зразками та зневажливе ставлення до різних жанрів народного сценічного мистецтва. Найбільш плідними були спроби синтезувати елементи народного мистецтва, народного гумору, народного та класичного арабського співу з елементами європейського театру, досягненнями європейської музики та модерністськими віяннями в арабській літературі.

Біографія автора

Nashaat Zibdawi, Компанія субтитрування, артвиробництва і перекладів «Аліса»

Кандидат історичних наук, доцент

Посилання

Al-Khakim, T., 1962. Ia tali ash-Shadzhara [The Tree Climber].

Al-Khakim, T., 1967. Kalibuna al-Masrakha [Our theater research]. Cairo.

Ekogard Dauud, 1987. Lubnan. Dzhabal. Suriia. Tarikh ua Mu- zak-karat [Lebanon. Mountain Syria. History and memories]. Beirut.

Landau, J.M., 2016. Studies in the Arab Theater and Cinema. 2nd ed. London; New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315630182

Mandur, M., 1959. Al-Masrakh [Theatre]. Cairo.

Nadzhm, M.Iu., 1967. Al-Masrakhiia fi-l-adab al-arabi al-khadis: 1847-1914 [A play in modern Arabic literature: 1847-1914]. Beirut: Dar altkhakafa.

Putintceva, T.A., 1977. Tysiacha i odin god arabskogo teatra [A Thousand and One Year of the Arab Theater]. Moscow: Nauka.

Putivtceva, T.A., 1977. Istoki, poiski, stanovlenie. In: Tysiacha i odin god arabskogo teatra [A thousand and one year of Arab theater]. Moscow: Nauka, pp.103-138.

Sollogub, V.A., 1871. Novyi Egipet (Publichnyi otchet i putevye vpechatleniia) [New Egypt (Public report and travel impressions)]. St. Petersburg, pp. 29-30.

Stanislavskii, K.S., 1958. [Teatr]. Vstuplenie. In: G.V. Kristi, ed. Polnoe sobranie sochinenii [Full composition of writings]. Moscow: Iskusstvo. Vol.5: Stati. Rechi. Zametki. Dnevniki. Vospominaniia. 1877-1917, pp.470-494.

Taimur, M., 1963. Talaia’a al-masrakh al-arabii [The ancestors of the Arab Theater]. Cairo.

Tuleimat, Z., 1971. Fann al-Mumassil al-Arabii [The Art of the Arab actor].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-18

Як цитувати

Zibdawi, N. (2019). Генезис ліванського театрального мистецтва в контексті культурного ландшафту Арабського Сходу. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво, 2(2), 139–152. https://doi.org/10.31866/2616-759x.2.2.2019.186650

Номер

Розділ

ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ