Формування та розвиток головних принципів театральної системи М. Чехова в контексті зміни світосприйняття актора
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-759x.3.2.2020.219278Ключові слова:
актор, режисер, Михайло Чехов, метод, техніка актора, «психологічний жест», «ритмічний жест ідеї»Анотація
Мета роботи – проаналізувати формування та розвиток головних принципів театральної системи М. Чехова в контексті зміни світосприйняття актора театрального мистецтва. Дослідити театрально-педагогічну систему М. Чехова як одну з провідних світових театральних практик, як синтез складних взаємодоповнювальних та взаємозбагачувальних міжкультурних процесів; визначити вплив митця на реформування європейської й американської школи акторського мистецтва. Методологія дослідження базується на використанні таких наукових підходів: когнітивного – для поглибленого вивчення багатогранності творчої діяльності М. Чехова як автора унікальної акторської «Системи Чехова»; культурологічного – для зіставлення та порівняння історичних, педагогічних і мистецтвознавчих складових у діяльності М. Чехова; аналітичного – для виявлення основних принципів методики акторської майстерності М. Чехова. Наукова новизна. Досліджено акторську та режисерську діяльність М. Чехова в контексті особливостей методики підготовки акторів і розробки власного методу гармонізації постановки; визначено специфіку новаторських концепцій методів театральної режисури М. Чехова; схарактеризовано вплив режисерської діяльності майстра на розвиток сучасної світової театральної практики в контексті світосприйняття актора. Висновки. Діяльність М. Чехова була спрямована на створення нового театру як у прямому, так і в переносному сенсі за допомогою техніки, розробленої шляхом навчання та експериментів. Дослідження методики Михайла Чехова в контексті специфіки сучасного акторського навчання дає змогу зауважити, що ставлення до творчого та педагогічного спадку М. Чехова особливе, оскільки визнані професійні актори понад пів століття вважають його методику фундаментом для подальших творчих пошуків, а розроблені для акторського тренінгу вправи – основою власної техніки.Посилання
Bjukling L., 2000. Mihail Chehov v Zapadnom teatre i kino [Mikhail Chekhov in the Western theater and cinema]. St. Petersburg: Akademicheskij proekt.
Chehov, M., 1995a. Literaturnoe nasledie [Literary heritage]. 2nd ed. Moscow: Iskusstvo. T. 2. Ob iskusstve aktera [About the art of the actor].
Chehov, M., 1995b. Put aktera [The way of the actor]. In: Chehov, M. Literaturnoe nasledie [Literary heritage]. Moscow: Iskusstvo. T. 1.
Chehov, M., 2007. Put aktera: zhizn i vstrechi [The way of the actor: life and meetings]. Moscow: AST.
Chekhov, M. and Gordon, M. eds., 1991. On the Technique of Acting. New York: Harper Collins.
Chekhov, M. and Hurst du Prey D. eds., 2000. Michael Chekhov lessons for teachers of his acting technique. Ottawa: Dovehouse.
Chekhov, M. and Merlin, B. eds., 2005. The Path of the Actor. London: Routledge. doi: 10.4324/9780203969236
Chekhov, M., 1983. From class notes taken by Deidre Hurst Du Prey at Dartington Hall. Drama Review, 27 (3).
Chekhov, M., 2002. To the Actor. London: Routledge.
Gordon, M., 1985. Introduction. In: Chekhov, M. Lessons for the Professional Actor. New York: PAJ Books.
Ivanov, V., 2000. Lekcii Rudolfa Shtajnera o dramaticheskom iskusstve v izlozhenii Mihaila Chehova. Pisma aktera k V. A. Gromovu [Lectures of Rudolf Steiner on dramatic art as presented by Mikhail Chekhov. Letters from the actor to V.A. Gromov]. In: Mnemozina. Dokumenty i fakty iz istorii otechestvennogo teatra XX v. [Mnemosyne. Documents and facts from the history of the Russian theater of the XX century]. Moscow: Jeditorial URSS. T. 2.
Ivanova, A.A., 2013. Mihail Chehov: antroposofija i poisk duhovnogo puti [Mikhail Chekhov: anthroposophy and the search for the spiritual path]. Teatron, 1 (11), pp.15-32.
Ivanova, M.S., 1995. Letopis zhizni i tvorchestva M.A. Chehova [Chronicle of the life and work of MA. Chekhov]. In: Chehov M. Literaturnoe nasledie [Literary heritage]. Moscow: Iskusstvo. T. 2.
Jurskij, S.Ju., 2003. Popytka dumat [An attempt to think]. Moscow: Vagrius.
Kirilov, A.O., 2008. Teatr i teatralnaja sistema Mihaila Chehova [Theater and theater system of Mikhail Chekhov]. Ph.D. in History of Arts. Russian institute of art history.
Korobejnikov, D.V., 2014. Duhovnaja osnova principov teatralnoj sistemy M.A. Chehova [The spiritual basis of the principles of the theatrical system of M.A. Chekhov]. Vestnik Moskovskogo gosudarstvennogo universiteta kultury i iskusstv, 1 (57), pp.243-246.
M., G., 1983. Chekhov on Acting: A Collection of Unpublished Materials (1919-1942). The Drama Review: TDR, 27(3). doi:10.2307/1145460
Polishhuk, V., 2010. Akterskij trening Mihaila chehova, sdelavshij zvezdami Merilin Monro, Dzheka Nikolsona, Harvi Kejtelja, Breda Pitta, Al Pachino, Roberta de Niro i eshhe 165 obladatelej premii "Oskar" [Mikhail Chekhovs acting training that made Marilyn Monroe, Jack Nicholson, Harvey Keitel, Brad Pitt, Al Pacino, Robert De Niro and 165 more Oscar winners stars]. Moscow: AST.
Steiner R., 1927. Eurythmie als sichtbare Sprache. Laut-Eurythmie-Kurs. Dorna: Philosophisch-Anthroposophischer Verlag am Goetheanum.
Steiner, R.A, 1967. Lecture on Eurythmy Given at Penmaenmawr on 26th August, 1923. London: Rudolf Steiner Press.
The Chekhov Theatre Studio, 1936. London: The Curwen Press.
Vakhtangov, E., 1984. Pishushchim o "sisteme" Stanislavskogo [Writing about Stanislavskys system]. In: Vendrovskaja, L.D. and Kaptereva, G.P. comp., 1984. Vahtangov Evgenij [Vakhtangov Evgeniy]. Moscow: VTO.
Zolotuhin, V., 2014. Nedoverie slovu. Zametki o fragmentah rolej Mihaila Chehova iz sobranija KIHRa [Distrust of the word. Notes on fragments of the roles of Mikhail Chekhov from the collection of the KIHR]. Teatr, [online] 16. Available at: http://oteatre.info/nedoverie-slovuzametki-o-fragmentah-rolej-mihaila-chehova-iz-sobraniya-kihra/#footnote_10_10619 [Accessed 05 September 2020].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Наталія Донченко, Наталія Соколенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.
