Проблеми впровадження цифрових технологій («штучного інтелекту») у процесі створення роботизованого сценічного образу

Тетяна Совгира

doi:10.31866/2616-759X.4.1.2021.234237

Автор(и)

Тетяна Совгира Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0002-7023-5361

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-759X.4.1.2021.234237

Ключові слова:

цифрова технологія, театр, штучний інтелект, робот, актор

Анотація

Мета дослідження полягає у визначенні, аналізі та систематизації наявного досвіду використання цифрових технологій, що нині іменуються «штучним інтелектом», у процесі створення видовищ. Відповідно до визначеної мети заплановано розв’язання таких взаємопов’язаних завдань: сформулювати основний понятійно-категоріальний апарат із цієї тематики; визначити функціональну складову діяльності механізованих організмів (роботів) щодо їх можливого застосування у видовищних заходах; простежити й узагальнити досвід використання цифрових технологій, зокрема «штучного інтелекту», у процесі створення роботизованого сценічного образу. Методологія дослідження базується на комплексному підході та спирається на поєднання кількох методів: аналітичного – під час розгляду історичної, філософської, культурологічної та мистецтвознавчої літератури з предмета дослідження; теоретично-концептуального методу – під час аналізу понятійно-термінологічної системи дослідження та виявлення особливостей упровадження технології «штучного інтелекту» в процесі створення видовищних форм; порівняльно-типологічного – для порівняння специфіки функціонування механізованих «акторів» з акторською майстерністю людей-акторів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше розглянуто специфіку використання цифрових технологій, зокрема штучного інтелекту, у процесі створення сценічного видовища. Висновки. Виявлено, що автономія роботизованих механізмів можлива, адже новітні моделі роботів здатні сканувати простір, осіб навколо себе та за певним алгоритмом реагувати в потрібний момент. Ці можливості наближують андроїда до реального актора в сценічному просторі. Імпровізація як характерна особливість акторської майстерності буде являти собою прояв автономності дій і «реакцій» роботів. Роботизований механізм у сценічному просторі є експериментально- дослідницькою платформою. Проєкти спрямовані на вивчення можливостей функціонування роботизованої техніки в умовах сценічного простору, специфіки взаємодії людської та механізованої діяльності, а заразом – дослідження питань соціальної футурології. Робот вповні може функціонувати як унікальний технічний інваріант актора-виконавця в сценічній постановці чи артінсталяції.

Біографія автора

Тетяна Совгира, Київський національний університет культури і мистецтв

Кандидат мистецтвознавства

Посилання

Belezina, J., 2011. Robothespian humanoidní robotpřináší lidské představení. Robotika. [online] [online] Available at: <https://cs.inforandum.com/robothespian-humanoid-robot-delivers-human-like-stage-performances-88348> [Accessed 15 April 2021].

Bruce, A., Knight, J., Listopad, S., Magerko, B. and Nourbakhsh, I.R., 2000. Robot improv: Using drama to create believable agents. In: Proceedings of the IEEE International Conference on Robotics and Automation (ICRA’00), pp.4002-4008.

Chubukova, O.Iu., 2015. Kibernetyka: vid prostykh system ta tekhnolohii do kiberseredovyshcha [Cybernetics: from simple systems and technologies to cybertressing]. Aktualni problemy ekonomiky, 12, pp.33-28.

Colton, S. and Wiggins, G.A., 2012. Computational creativity: The final frontier? In: Proceedings of the 20th European Conference on Artificial Intelligence, pp. 21-26.

Glushkov, V.M., 1964. Vvedenie v kibernetiku [Introduction to cybernetics]. Kyiv: National Academy of Sciences of Ukraine.

Hickey, S., 2014. RoboThespian: the first commercial robot that behaves like a person. Support the Guardian. [online] Available at: <https://www.theguardian.com/technology/2014/aug/17/robothespian-engineered-arts-robot-human-behaviour> [Accessed 10 March 2021].

Iudova-Romanova, K. and Alenina, Yu., 2019. Modernizatsiia teatralnoho prostoru: suchasnyi vitchyznianyi mystetstvoznavchyi kontekst [Modernization of theatrical space: modern domestic art criticism]. Narodoznavchi zoshyty, 1 (145), pp.259-265. doi: 10.15407/nz2019.01.259

Iudova-Romanova, K., Strelchuk, V. and Chubukova, Yu., 2019. Rezhyserski innovatsii u vykorystanni tekhnichnykh zasobiv i tekhnolohii u stsenichnomu mystetstvi [Directorate innovations in the use of technical means and technologies in stage art]. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Stage Art, 2(1), pp.52-72. doi: 10.31866/2616-759x.2.1.2019.170749.

Knight, H., 2011. Eight lessons learned about non-verbal interactions through robot theater. In: Proceedings of the International Conference on Social Robotics, pp.42-51. doi: 10.1007/978-3-642-25504-5_5

Legierska, A., 2014. The Rise of Robotic Theatre. Culture. [online] Available at: <https://culture.pl/en/article/the-rise-of-robotic-theatre> [Accessed 10 March 2021].

Lypkivska, H., 2018. Multymediini zasoby na suchasnii teatralnii stseni [Multimedia on the modern theater stage]. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Stage Art, 1, pp.103-115. doi: 10.31866/2616-759x.1.2018.144964.

Myounghoon, J., 2017. Robotic Arts: Current Practices, Potentials, and Implications. Multimodal Technologies Interact, 1(2), p.5. doi: 10.3390/mti1020005.

Nishiguchi, S., Ogawa, K., Yoshikawa, Y., Chikaraishi, T., Hirata, O. and Ishiguro, H., 2017. Theatrical approach: Designing human-like behaviour in humanoid robots. Robotics and Autonomous Systems, 89, pp.158-166. doi: 10.1016/j.robot.2016.11.017

Novotarskyi, M.A. and Nesterenko, B.B., 2004. Shtuchni neironni merezhi: obchyslennia [Artificial neural networks: computation]. Pratsi Instytutu matematyky NAN Ukrainy, 50.

Ogawa, K., Taura, K. and Ishiguro, H., 2012. Possibilities of androids as poetry-reciting agent. In: Proceedings of the 21st IEEE International Symposium on Robot and Human Interactive Communication, pp.565-570. doi: 10.1109/ROMAN.2012.6343811

Paré, Z., 2015. Robot actors: Theatre for robot engineering. Theatres du Posthumain, pp.143-162.

Parsons, H.M. and Kearsley, G.P., 1982. Robotics and human factors: Current status and future prospects. Human Factors: The Journal of the Human Factors and Ergonomics Society, 24, pp.535- 552. doi: 10.1177/001872088202400504.

Reeve, J., 2014. Understanding Motivation and Emotion. Wiley: Hoboken.

Shem-Shaul, N.B., Bertelsen, O.W., Bolter, J., Bruns, W., Bureaud, A., Diehl, S., Dombois, F., Ebert, A., Edmonds, E. and Entacher, K., 2003. Aesthetic computing manifesto. Proceedings of the Dagstuhl Workshop on Aesthetic Computing. Germany.

Sone, Yu., 2012. Double Acts: human-robot performance in Japan’s Bacarobo Theatre. London: Cambridge.

Sovhyra, T.I., 2020. Pryntsypy vykorystannia tsyfrovykh tekhnolohii v kulturno-mystetskii praktytsi [Principles of using digital technologies in cultural and artistic practice]. Kultura i suchasnist, 1, pp.39-42.

Viner, N., 1983. Kibernetika ili upravlenie i sviaz v zhivotnom i mashine [Cybernetics or management and contact in the animal and car]. Moscow: Nauka.