Оперна вокальна інтерпретація як предмет наукового дискурсу

Ігор Борко

doi:10.31866/2616-759X.4.2.2021.243238

Автор(и)

Ігор Борко Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Україна https://orcid.org/0000-0003-3075-9715

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-759X.4.2.2021.243238

Ключові слова:

вокальна інтерпретація, оперне мистецтво, виконавський стиль, науковий дискурс

Анотація

Художньо-виражальні засоби творення сценічної образності в оперному мистецтві тісно пов’язані зі стилістикою оперного співу виконавця, невід’ємною складовою якого є вокальна інтерпретація. Мета дослідження – проаналізувати сучасний стан наукових досліджень вокальної інтерпретації як невід’ємної складової оперного мистецтва. Методологія дослідження спирається як на загальнонаукові, так і на спеціальні методи дослідження: аналіз – для з’ясування змісту досліджень з проблем оперної вокально-сценічної інтерпретації; історико-генетичний – для розуміння значення вокальної інтерпретації в історії розвитку оперного мистецтва; дедуктивний – спрямував дослідження від узагальненого розуміння теорії оперного жанру до конкретного, зокрема ролі вокальної інтерпретації як складової оперно-виконавського мистецтва; компаративний – для порівняння характеристик вокальної інтерпретаційної стилістики виконавців. Наукова новизна. Ця робота є спробою осягнути науково-аналітичний досвід у царині сценічної оперно-вокальної інтерпретації. Висновки. Вокально-сценічна, образно-творча діяльність оперного співака як виконавця-інтерпретатора вимагає глибокого аналізу та розуміння виконуваного музичного твору в культурно-історичному контексті епохи поруч із високою майстерністю та яскравістю самовираження під час розв’язання комплексу художньо- виконавських і технічних завдань. Зважаючи на це, оперний виконавець створює власну інтерпретаційну версію вокального твору, яка має бути різноманітною, але визначеною межами традицій. Інтерпретаційні версії визначаються особливостями донесення змісту художнього тексту, емоційного підтексту оперної партії за допомогою різних комплексів експресивних засобів, прийомів вокальної техніки та ступенем занурення в історичний контекст. Чіткість артикуляції та дикція в сукупності з іншими засобами художньої виразності та індивідуальними особливостями звуковидобування визначають оригінальний стиль оперного співака-інтерпретатора. Використання нових і традиційних вокально-інтерпретаційних моделей відкриває широкі можливості для дослідження історико-теоретичного аспекту оперного мистецтва різних періодів, його композиторських шкіл та жанрів. Аналіз наукових досліджень показав, що у них питання оперної вокально-сценічної інтерпретації висвітлювались або дотично, у контексті вивчення інших проблем оперного мистецтва, або на відповідному етапі його історичного розвитку. Наразі перед сучасною науковою думкою постає завдання комплексного осмислення ролі вокальної інтерпретації в процесі створення сценічної образності в оперному мистецтві з визначенням різних вокально-інтерпретаційних

Посилання

Asafev, B., 1965. Izbrannye stati o muzykalnom prosveshchenii i obrazovanii [Selected articles on musical enlightenment and education]. Moscow: Muzyka.

Bochkarev, L.P., 1997. Psikhologiia muzykalnoi deiatelnosti [Psychology of musical activity]. Moscow: Institut psikhologii RAN.

Braudo, I., 1973. Artikuliatciia (o proiznoshenii melodii) [Articulation (on the pronunciation of a melody)]. 2nd ed. Leningrad: Muzyka.

Vinogradov, K., 1967. Rabota nad diktciei v khore [Working on diction in the choir]. Moscow: Muzyka.

Gersamiia, I.E., 1985. K probleme psikhologii tvorchestva pevtca [On the problem of the psychology of the singer's creativity]. Tbilisi: Metcniereba.

Hnyd, B.P., 1997. Istoriia vokalnoho mystetstva [History of vocal art]. Kyiv: Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music.

Hnyd, B.P., 1999. Ukrainska vokalna shkola v konteksti svitovoho vykonavskoho mystetstva [Ukrainian vocal school in the context of world performing arts]. Scientific herald of Tchaikovsky National music academy of Ukraine, 2, pp.7-17.

Danshyna, N., 2013. Spetsyfika vykonannia renesansnoi vokalnoi muzyky v umovakh vitchyznianoi khorovoi praktyky [The specifics of the performance of Renaissance vocal music in the context of domestic choral practice]. PhD Dissertation. Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music.

Dmitriev, L.B., 1984. Intuitciia i soznanie v tvorchestve i vokalnoi pedagogike [Intuition and consciousness in creativity and vocal pedagogy]. Voprosy vokalnoi pedagogiki, 7, pp.135-156.

Kovalyk, P., 2005. Vykonavski proektsii yak efektyvna forma pidhotovky dyryhentiv-khormeisteriv [Performing projections as an effective form of training of choir conductors]. Scientific herald of Tchaikovsky National music academy of Ukraine, 47, pp.153-161.

Kruglova, E., 2007. Traditcii barochnogo vokalnogo iskusstva i sovremennoe ispolnitelstvo: na primere sochinenii G.F. Gendelia [Traditions of baroque vocal art and contemporary performance: on the example of the works of G.F. Handel]. PhD Dissertation. Rossiiskaia akademiia muzyki imeni Gnesinykh.

Kuzminskii, I., 2014. Vytoky, muzychna teoriia ta vykonavska praktyka partesnoho bahatoholossia [Origins, music theory and performance practice of party polyphony]. PhD Dissertation. Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music.

Lisohorska, A.A., 2020. Vokalno-stsenichna interpretatsiia zhinochykh obraziv u postanovkakh oper Petra Chaikovskoho [Vocal and stage interpretation of female images in productions of operas by Peter Tchaikovsky]. Abstract of PhD Dissertation. Lvivska natsionalna muzychna akademiia imeni M.V. Lysenka.

Markus, S.A., 1959. Istoriia muzykalnoi estetiki [History of musical aesthetics]. Vol. 1: S serediny XVIII do nachala XIX veka [From the middle of the XVIII to the beginning of the XIX century]. Moscow: Gosudarstvennoe muzykalnoe izdatelstvo.

Markus, S.A., 1968. Istoriia muzykalnoi estetiki [History of musical aesthetics]. Vol. 2: Romantizm i borba esteticheskikh napravlenii [Romanticism and the struggle of aesthetic directions]. Moscow: Muzyka.

Marchenko, M.O., 2021. Interpretatsiina model partesnoho tvoru v ukrainskii vykonavskii kulturi na mezhi XX–XXI st. [Interpretive model of party work in the Ukrainian performing culture at the turn of the 20th -21st centuries]. PhD Dissertation. Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music.

Moskalenko, V., 1994. Teoretychnyi ta metodychnyi aspekty muzychnoi interpretatsii [Theoretical and methodical aspects of musical interpretation]. Abstract of PhD Dissertation. Kyivska derzhavna konservatoriia imeni P. Chaikovskoho.

Moskalenko, V., 2012. Lektcii po muzykalnoi interpretatcii [Lectures on Musical Interpretation]. Kyiv: Kliaksa.

Miatieva, N., 2010. Ispolnitelskaia interpretatciia muzyki vtoroi poloviny XX veka : voprosy teorii i praktiki [Performing interpretation of music of the second half of the 20th century: questions of theory and practice]. PhD Dissertation. Magnitogorskaia gosudarstvennaia konservatoriia (akademiia) imeni M.I. Glinki.

Neboha, O.H., 2021. Kyivska vokalna shkola v konteksti natsionalnykh kulturnykh tradytsii [Kyiv vocal school in the context of national cultural traditions]. PhD Dissertation. Kyiv National University of Culture and Arts.

Nesterenko, E.E., 1985. Razmyshleniia o professii [Reflections on the profession]. Moscow: Iskusstvo.

Ryzhkin, I.Ia., 1967. Sovetskoe teoreticheskoe muzykoznanie (1917-1941) [Soviet theoretical musicology (1917-1941)]. Voprosy teorii i estetiki muzyki, 6-7, pp.147-163.

Sikorskaia, N., 2015. Printcipy editcionnykh tekhnik vtoroi poloviny XІX veka v osobom tipe redaktcii klavirnoi muzyki barokko [Principles of traditional techniques of the second half of the 19th century in a special type of editions of baroque clavier music]. Mystetstvoznavchi zapysky, 27, pp.41-57.

Stakhevych, O.H., 2013. Z istorii vokalno-vykonavskykh styliv ta vokalnoi pedahohiky [From the history of vocal-performing styles and vocal pedagogy]. Vinnytsia: Nova knyha.

Stelmashchuk, R., 2011. Barokovi muzychno-rytorychni fihury v ukrainskii muzytsi partesnoho styliu: tendentsii, zakonomirnosti, osoblyvosti [Baroque musical and rhetorical figures in Ukrainian music of the Parthian style: trends, patterns, features]. Molod i rynok, 10, pp.100-104.

Fomina, V., 2013. Problemy sovremennoi vokalnoi interpretatcii italianskoi opery pervoi poloviny XVII veka: na primere oper Klaudio Monteverdi [Problems of Modern Vocal Interpretation of Italian Opera of the First Half of the 17th Century: the Case of Claudio Monteverdi’s Operas]. PhD Dissertation. Saratovskaia gosudarstvennaia konservatoriia (akademii) im. L.V. Sobinova.

Fomina, V.P., 2014. Stilisticheskie printcipy italianskoi opery pervoi poloviny XVІІ veka v kulturno-istoricheskom kontekste [Stylistic principles of Italian opera of the first half of the 17th century in a cultural and historical context]. Muzykovedenie, 3, pp.3-8.

Shesterenko, I., 2013. Postat Vitaliia Kyreika v istorii ukrainskoi muzyky [The figure of Vitaly Kireiko in the history of Ukrainian music]. Natsionalna spilka kompozytoriv Ukrainy: istoriia ta suchasnist, [online] 86, pp.168-182. Avialable at: <http://docplayer.net/73234795-Postat-vitaliya-kireyka.html> [Accessed 15 May 2021].

Shylo, A., 2020. Muzychno-vykonavska interpretatsiia vokalnykh obraziv u tvorchosti Larysy Rudenko [Musical-performing interpretation of vocal images in the works of Larysa Rudenko]. ΛΌHOΣ. Mystetstvo naukovoi dumky, 10, pp.104-106. https://doi.org/10.36074/2617-7064.10.020.

Iampolskii, I.M., 1974. Interpretatciia [Interpretation]. In: Iu.V. Keldysha, ed. Muzykalnaia entciklopediia [Musical encyclopedia]. Moscow: Sovetskaia entciklopediia. Ch. 2.

Lauri-Volpi, G., 1955. Voci parallele. Milano: Garzanti.

Shesterenko, I., 2020. The Opera Creativity of the Ukrainian composer Vitaliy Kyreyko. Science, Research, Development, [online] 28, pp.65-68. Avialable at: <http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/pages/view/1327> [Accessed 10 April 2021].

Veilhan, J.-C., 1975. The Rules of Musical Interpretation in the Baroque Era (17th-18th centuries) common to all instruments. Translated by J. Lambert. Paris: A. Leduc.