«Внутрішні лінії підтексту» К. С. Станіславського

Іван Сорока

doi:10.31866/2616-759X.5.1.2022.255231

Автор(и)

Іван Сорока Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0002-0336-5481

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-759X.5.1.2022.255231

Ключові слова:

К. Станіславський, «внутрішні лінії підтексту», бачення, думка, внутрішня дія

Анотація

Мета дослідження – з’ясувати, як К. Станіславський розуміє й тлумачить «внутрішні лінії підтексту»; визначити сутність і значущість внутрішніх ліній підтексту в процесі сценічного спілкування актора; вказати на власне розуміння мовленнєвого підтексту як чинника сценічного мовлення. Методи дослідження: аналітичний – для дослідження наявних теоретичних тлумачень ліній підтексту К. Станіславського та їх практичного застосування; компаративний – для зіставлення й порівняльного аналізу теоретичних і практичних тлумачень та застосувань ліній підтексту; логіко-узагальнюючий – для підбиття підсумків дослідження, формулювання висновків. Наукова новизна роботи полягає в уточненні технології процесу словесної дії актора- читця під час сценічного спілкування; знаходженні основного чинника, що слугує правдивості промовляння чужого авторського тексту в сценічному мовленні; в осмисленні й тлумаченні сутності театрального поняття «підтекст» і застосуванні його в сценічній мовленнєвій практиці. Висновки. Отже, бачення внутрішнього зору породжують ставлення до них, а ставлення змушує діяти, і дія ця виражається у вияві чи приховуванні цього ставлення. Словесною дією актора в спілкуванні не може бути бажання передати уявний образ співрозмовнику, сприйняти думку через уяву. Дієве мовлення не слугує тільки примушуванню іншого розуміти, бачити й мислити так само, як промовець, бо порушується основний принцип драми – конфлікт. З’ясовано, що підтекст К. Станіславський трактує як сплетення трьох ліній – внутрішніх бачень, думки, внутрішньої дії, означуючи їх ще лінією душевного переживання, підтекстом, жодним чином не торкаючись лінії прихованого змісту, смислу. Наголошено, що дійсну необхідність проголошення слів породжує ставлення, мотивація та мета їх виголошення.

Біографія автора

Іван Сорока, Київський національний університет культури і мистецтв

Кандидат мистецтвознавства

Посилання

Nikulin, S.K. and Pichkhadze, L.A., 2008. Iskusstvo rezhissury XX vek [The art of directing in the 20th century]. Moscow: Artist. Rezhisser. Teatr.

Shlemko, O.D., 2019. Pidtekst yak nevidiemnyi chynnyk stsenichnoho movlennia [Subtext as an integral factor of stage speech]. Diialnist prodiusera v kulturno-mystetskomu prostori XXI stolittia: doslidnytski praktyky, dynamika rozvytku, sfery realizatsii [Activities of the producer in the cultural and artistic space of the 21st century: research practices, dynamics of development, areas of implementation]. Kyiv: NAKKKiM, pp.218-224.

Soroka, I.I., 2014. Superechnist u vyznachenni K. Stanislavskym poniattia “pidtekst”: na materiali pratsi I. Promptovoi [Contradiction in K. Stanislavsky’s definition of the concept of “subtext”: on the material of I. Promptova]. Khudozhnia kultura. Aktualni problemy, 10, pp.110-115.

Soroka, I.I., 2017. Pidtekst yak katehoriia stsenichnoho movlennia [Subtext as a category of stage speech]. The dissertation of the candidate of art history. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts.

Soroka, I.I., 2018. Pidtekst u stsenichnomu movlenni: terminolohichnyi dyskurs [Subtext in stage speech: terminological discourse]. Naukovyi visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu teatru, kino i telebachennia imeni I.K. Karpenka-Karoho, 23, pp.157-164.

Stanislavskii, K.S., 1990. Sobranie sochinenii [Collected Works]. In: O.N. Efremov, ed. T. 3: Rabota aktera nad soboi. Ch. 2: Rabota nad soboi v tvorcheskom protcesse voploshcheniia [Vol. 3: The actor’s work on himself. Part 2: Work on yourself in the creative process of embodiment]. Moscow: Iskusstvo.