Нова парадигма української класики: вистави Івана Уривського на камерних сценах Києва

Тетяна Бойко; Марина Татаренко

doi:10.31866/2616-759X.5.2.2022.266527

Автор(и)

Тетяна Бойко Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0001-6941-8868
Марина Татаренко Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0001-6838-3560

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-759X.5.2.2022.266527

Ключові слова:

українська класика, авторська режисура, метафоричний театр, символ, звукова партитура

Анотація

Мета дослідження – висвітлити особливості нової парадигми української класики та проаналізувати концепти І. Уривського у виставах «Украдене щастя» (2016) і «Лимерівна» (2019) на камерних сценах Києва. Методологія дослідження спирається на такі загальнонаукові методи, як аналітичний (для осмислення естетико-художніх орієнтирів сучасного театрального процесу та розуміння етапів формування нової парадигми української класики), історико- порівняльний (для визначення особливостей режисерських концептів Івана Уривського в ретроспективі вітчизняного театру), феноменологічний (для розкриття специфіки режисури І. Уривського й окреслення її оригінальних рис і творчих прийомів). Наукова новизна цієї статті полягає в уведенні до наукового обігу частини режисерського доробку Івана Уривського, в аналізі специфіки та жанрово-стилістичних особливостей його вистав на камерній сцені. Висновки. Мистецька діяльність режисера Івана Уривського базується на засадах креативності, інтелектуалізму й домінантного інтересу до текстів класичної драматургії. Пошук символів історичного часопростору п’єс та умотивування їх до фантазійної реальності стають головним концептом вистав «Украдене щастя» (Івана Франка) та «Лимерівна» (Панаса Мирного). У цих виставах режисер працює з природними матеріалами (або їх майстерною імітацією) і предметною сценографією, приділяє велику увагу пластичній роботі акторів та світло-шумовим ефектам створення атмосфери сценічної дії. Його презентація сценічної класики не заперечує традиційних змістів, а навпаки поглиблює й збагачує їх образну лексику. Молодий режисер розробляє власні версії як сублімацію етнографічно-фольклорного колориту й універсальності сюжетних колізій.

Посилання

Barthes, R., 1972. Critical essays. Translated from the French by R. Howard. Evanston: Northwestern University Press.

Barton, L., 1967. Why not costume Shakespeare according to Shakespeare? Educational Theatre Journal, 19, pp.349-355. https://doi.org/10.2307/3205244

Baudrillard, J., 1976. L'échange symbolique et la mort. Paris: Gallimard.

Brach, A.M., 2012. Identity and intersubjectivity. In: González, A.M. and Bovone, L. eds. Identities through fashion. London: Berg, pp.94-108.

Bugg, J., 2009. Fashion at the interface: Designer-wearer-viewer. Fashion Practice, 1, pp.9-31. https://doi.org/10.2752/175693809X418676

Clements, A., 2009. Der Fliegende Hollander. The Guardian. [online] Available at: <https://www.theguardian.com/music/2009/feb/25/der-fliegende-hollander-review> [Accessed 10 February 2022].

Creswell, J.W., 2007. Qualitative Inquiry and Research Design. 2nd ed. Thousand Oaks: Sage.

Cunningham, R., 1989. The Magic Garment: Principles of Costume Design. New York: Longman.

Danesi, M., 2007. The Quest for Meaning: A Guide to Semiotic Theory and Practice. Toronto: University of Toronto Press.

De Marly, D., 1982. Costume on the stage, 1600-1940. Totowa: Barnes and Noble Books.

Dykhnych, L.P., 2016. Teatralni kostiumy Polia Puare: syntez mody i stsenichno-dekoratsiinoho mystetstva [Paul Poirier's theatrical costumes: a synthesis of fashion and performing arts]. Ukrainska kultura: mynule, suchasne, shliakhy rozvytku, [online] 22, pp.54-59. Available at: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrkm_2016_22_12> [Accessed 10 February 2022].

Gillette, J.M., 1992. Theatrical Design and Production: An Introduction to Scene Design and Construction, Lighting, Sound, Costume, and Makeup. 2nd ed. London: Mayfield Pub Co.

Hann, R. and Bech, S., 2014. Critical costume. Scene, 2, pp.3-8. https://doi.org/10.1386/scene.2.1-2.3_2

Hoffelder, N., 2020. A Midsummer Night's Dream, TFANA. Constance Hoffman. [online] Available at: <https://www.constancehoffman.com/portfolio/a-midsummer-nights-dream-tfana> [Accessed 10 February 2022]

Lennon, S.J., Johnson, K.K.P., Noh, M., Zheng, Z., Chae, Y. and Kim, Y. 2014. In search of a common thread revisited: What content does fashion communicate? International Journal of Fashion Design, Technology and Education, 7, pp.170-178. https://doi.org/10.1080/17543266.2014.942892

Mead, G.H., 1934. Mind, self, and society. Chicago: The University of Chicago Press.

Reinhardt, P., 1968. The Costume Designs of James Robinson Planché (1796-1880). Educational Theatre Journal, 20, pp.524-544. https://doi.org/10.2307/3204997

Solis, J., 2017. Interview: Costume Designer Paloma Young on Creating the Looks of ‘Bandstand’ and ‘The Great Comet’. StageBuddy. The Insiders Guide to Theater, [online] 22 May. Available at: <https://stagebuddy.com/theater/theater-feature/interview-costume-designer-paloma-young-creating-looks-bandstand-great-comet> [Accessed 10 February 2022].

Sovhyra, T.I., 2021. Rol tekhniky ta tekhnolohii u mystetstvi [The role of technology in art]. Kyiv: Lira-K.