Самопрезентація та самоідентифікація у світі української сценографії від часів авангарду до сьогодення

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-759X.6.1.2023.276718

Ключові слова:

сценографія, сценограф, самопрезентація, ідентифікація, театр, вистава, світло, візуальний образ, простір

Анотація

Мета дослідження – вивчити особливості самопрезентації та самоідентифікації української сценографії за кордоном на прикладі визначених мистецьких подій від часів українського авангарду до сьогодення. У статті окреслено світовий контекст розвитку сценографії, проведено паралелі з урахуванням найбільш цікавих світових імен у галузі театрального мистецтва та зазначено, в яких саме подіях і творчих проєктах брали участь українські митці в різні часи. Українська сценографія з 20–30-х років ХХ століття зазнала світового визнання. Обґрунтовано також початок радянської ізоляції та «відлиги» у 60-х роках. Розкрито поступову самоідентифікацію митців як саме українських, а не радянських (російських). Завдяки аналізу останніх досліджень у галузі сценографії та застосуванню методу історичного та мистецтвознавчого аналізів можемо зробити висновок, що українська сценографія змогла вийти на повноцінну самопрезентацію лише з часів незалежності. Наукова новизна. У статті вперше розкрито аспект української сценографії з погляду важливих подій цієї галузі й участі саме українських театральних художників у цих подіях. Висновки статті дають змогу дослідникам сценографії та театру ретельніше звернути увагу саме на міжнародні події в цій галузі та на участь українських театральних художників у них. Зокрема, від першої отриманої всесвітньо визнаної нагороди – Золотої медалі Вадима Меллера крізь радянські часи і участь у Празьких Квадрієнале та Вільнюських бієнале до сьогодення та участі українських художників у Тбіліському бієнале та Празьких Квадрієнале за часів незалежності. Перед нами подвійне завдання – якісно презентувати українську сценографію на міжнародних форумах. І водночас постійно ідентифікувати наших митців минулих часів саме як українських.

Біографія автора

Лілія Данилейко, Київський національний університет культури і мистецтв

Кандидат мистецтвознавства

Посилання

Bevziuk-Voloshyna, L. (2020, November 3). Ukrainski "Chervoni linii" u Hruzii [Ukrainian "Red Lines" in Georgia]. Den. https://m.day.kyiv.ua/uk/article/kultura/ukrayinski-chervoni-liniyi-u-gruziyi [in Ukrainian].

Ekster, O. (2005). Pro utvorennia laboratorii stsenichnykh postanovok: Dopovid na Vseukrainskomu zizdi predstavnykiv khudozhnikh orhanizatsii. 27.06.1918 Kyiv [On the formation of a laboratory of stage productions: a report at the All -Ukrainian Congress of Artistic Organizations Representatives. 27.06.1918. Kyiv]. In D. Horbachov, O. Papeta, & S. Papeta (Comps.), Ukrainski avanhardysty yak teoretyky i publitsysty [Ukrainian avant-gardists as theorists and publicists]. Triumf [in Ukrainian].

Fialko, V. (2016). Teatr Ukrainy druhoi polovyny XX stolittia: obrazna leksyka [Theater of Ukraine of the second half of the 20th century: figurative vocabulary]. Antykvar [in Ukrainian].

Horbachov, D. (2020). Lytsari holodnoho Renesansu [Knights of the Hungry Renaissance]. Dukh i Litera [in Ukrainian].

Kovalchuk, O. (2019). Stsenohrafichna praktyka u prostori XX stolittia: kyivski realii [Scenographic practice in the space of the 20th century: Kyiv realities]. Feniks [in Ukrainian].

Kovalenko, H. (2006). Teatralnyi konstruktyvizm 1920-kh rokiv [Theatrical constructivism of the 1920s]. In Narysy z istorii teatralnoho mystetstva Ukrainy XX stolittia [Essays on the History of Theater Art of Ukraine of the 20th Century] (pp. 301–325). Intertekhnolohiia [in Ukrainian].

Mudrak, M., & Rudenko, T. (2015). Instsenizatsiia ukrainskoho avanhardu 1910-1920 rokiv [The re-enactment of the Ukrainian avant-garde of 1910-1920]. Rodovid [in Ukrainian].

Proskuriakov, V. I. (2019). Uchast lvivskoi arkhitekturnoi shkoly v zakhodakh Prazkoi kvadriienale 2019 [Participation of the Lviv Architectural School in the events of the Prague Quadrenal 2019]. Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series of Architecture, 911(1), 5–9 [in Ukrainian].

Proskuriakov, V., Cholavyn, Yu., & Lyzun, R. (2021). Arkhitektura natsionalnykh teatralnykh pavilioniv na vystavkakh Prazkoho kvadriienale, i zokrema, pershykh ukrainskykh [Architecture of national theatrical pavilions at exhibitions of Prague Quadrene, and in particular, the first Ukrainian ones]. Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series of Architecture, 1(5), 117–122 [in Ukrainian].

Rakitina, E. (1975). Svaz sovětských socialistických republik. In PQ 75: Pražské quadriennale jevištního výtvarnictví a divadelní architektury: Bruselský pavilón v Parku kultury a oddechu Julia Fučíka, Výstavní síň ÚLUV (pp. 559–562). Divadelní ústav. https://services.pq.cz/res/data/256/026696.pdf [in Czech].

Rudenko, T. (2020). Avanhardnyi dyzain Vadyma Mellera [Vadim Meller's avant -garde design]. Demiurge: ideas, technologies, perspectives of design, 3(1), 116–128. https://doi.org/10.31866/2617-7951.3.1.2020.207548 [in Ukrainian].

Skott, L. (2021). "Sekretar profspilky". Vadym Meller bilia maketu do vystavy | N 1953 ["The Trade Union Secretary." Vadim Meller near the layout for the performance | N. 1953]. Museum of Theater, Music and Cinema of Ukraine. https://openkurbas.org/collection/vadym-meller-bilya-maketu-do-vystavy-n-1953 [in Ukrainian].

Vladymyrova, N. (2008). Zakhidnoievropeiskyi teatr u dynamitsi kulturotvorchoho protsesu mezhi XІX–XX stolit [Western European Theater in the dynamics of the cultural process of the border of the 19th–20th centuries]. Shchek [in Ukrainian].

Zajcev, L. (1971). Svaz sovětských socialistických republik. In PQ 71: Pražské quadriennale jevištního výtvarnictví a divadelní architektury: Bruselský pavilón v Parku kultury a oddechu Julia Fučíka, Výstavní síň ÚLUV (pp. 335–336). Divadelní ústav. https://services.pq.cz/res/data/256/026698.pdf [in Czech].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-06

Як цитувати

Данилейко, Л. (2023). Самопрезентація та самоідентифікація у світі української сценографії від часів авангарду до сьогодення. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво, 6(1), 74–87. https://doi.org/10.31866/2616-759X.6.1.2023.276718

Номер

Розділ

ПРОБЛЕМИ ПРАКТИКИ