Формування понятійно-категоріального апарату в дослідженнях з пластичної режисури
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-759X.6.2.2023.288149Ключові слова:
пластична режисура, театральна режисура, пластичний мотив, пластична лексика актора, пластичне рішення, пластична лінія, пластика, пластичністьАнотація
Мета дослідження – визначити передумови формування понятійно-категоріального апарату в пластичній режисурі, пов’язані зі специфікою виразності тіла в театральному мистецтві, крізь призму ідеології тілесності, норм і цінностей, які сформували культура та суспільство. Методологія дослідження. Для теоретичного осмислення закордонного й українського театрального досвіду застосовано метод історико-культурного аналізу; театрознавчий та мистецтвознавчий підхід – для дослідження сценічного втілення в сучасній українській постановочній практиці пластичних режисерських рішень. Наукова новизна полягає в уточненні театральних термінів і понять, а також в усуненні розбіжностей щодо трактування: уперше запропоновано визначення пластичної режисури; виявлено значення пластичного мотиву, пластичної лексики актора, пластичного рішення вистави, пластичної лінії, пластики, пластичності в театральній лексиці. Висновки. Дослідження виявило, що пластична режисура в театральному мистецтві України кінця ХХ – початку ХХІ ст. ґрунтується на сукупному поєднанні характерних танцювально-пластичних дискурсивних моделей у художньому просторі сучасного драматичного театрального мистецтва, створенні сенсової змістовної композиції постановки, майстерності мізансценування масових сцен, музично-пластичному підході до аналізу драматургії, використанні пластичних засобів виразності актора під час створення ролі та загального образу сценічного твору, передачі режисерської думки засобами візуального вираження. Можемо стверджувати, що всі вищезазначені чинники мають вплив на формування понятійно-категоріального апарату в дослідженні пластичної режисури в театральному мистецтві України кінця ХХ – початку ХХІ століття.
Посилання
Apollinaire, G. (1918). Les Mamelles de Tiresias [The Breasts of Tiresias]. Éditions Sic. https://monoskop.org/images/a/a0/Apollinaire_Guillaume_Les_mamelles_de_Tiresias_1918.pdf [in French].
Ivanov, D., & Kholodenko, V. (2019). Rozvytok plastychno-emotsiinoi vyraznosti zasobamy suchasnoi khoreohrafii [Development of plastic and emotional expressiveness by means of modern choreography]. Problemy suchasnoi mystetskoi osvity [Problems of modern art education], [Proceedings of the Conference] (Issue 14, pp. 94–99). Publisher: National Pedagogical Drahomanov University [in Ukrainian].
Miziak, V. D. (2018). Kulturolohichni vymiry rezhyserskykh praktyk u dramatychnykh teatrakh Kharkova druhoi polovyny XX – pochatku XXІ st. [Cultural dimensions of directing practices in Kharkiv drama theaters of the second half of the 20th – beginning of the 21st century] [PhD Dissertation, Kharkiv State Academy of Culture]. https://ic.ac.kharkov.ua/nauk_rob/specrada/specrada/old_2018/Mizyak/disMizyak.pdf [in Ukrainian].
Nykonenko, R. M. (2021). Plastychna rezhysura v ukrainskomu teatralnomu mystetstvi kintsia XX – pochatku XXІ stolittia [Plastic direction in Ukrainian theater art of the late 20th – early 21st century] [Abstract of PhD Dissertation, Kyiv National University of Culture and Arts] [in Ukrainian].
Ostroverkh, O. (2011). Suchasnyi teatr: mizh stsenohrafiieiu ta instaliatsiieiu [Modern theater: between scenography and installation]. Kurbasivski chytannia, 6(1), 45–53 [in Ukrainian].
Shynkaruk, V. I. (Ed.). (2002). Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk [Philosophical encyclopedic dictionary]. Abrys [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.