Віртуальна та доповнена реальність у сценічних практиках: комплексне дослідження технологічного досвіду

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-759X.7.2.2024.314160

Ключові слова:

доповнена реальність, віртуальна реальність, інтерактивні технології, 3D-візуалізація, інтеграція в реальне середовище, сценічні імерсивні видовища

Анотація

Мета дослідження – визначити потенціал використання технологій віртуальної та доповненої реальності в сценічному просторі для виявлення впливу імерсивних технологій на мистецький простір. У статті проаналізовано технологічні проблеми впровадження технологій віртуальної та доповненої реальностей у сценічному просторі та шляхи їх вирішення. Методологія дослідження являє собою поєднання кількох методів: аналітичного  – для опрацювання літератури, систематизації джерел та виявлення ключових тенденцій; теоретико-концептуального  – для аналізу понятійно-термінологічного апарату дослідження та виявлення специфіки впровадження VR- та AR-технологій у культурно-мистецьку практику; порівняльно-типологічного  – для порівняння AR- та VR-технологій, огляду результатів попередніх досліджень і визначення загальних закономірностей; методу систематизації – для узагальнення отриманих результатів. Наукова новизна полягає у визначенні можливостей застосування технологій віртуальної та доповненої реальності, творчих методів для створення інтерактивного та захопливого досвіду з метою оптимізації досвіду практичного застосування в сценічному просторі. Висновки. Проникнення VR та AR у художнє вираження не позбавлене викликів. Потрібні дослідження для подолання апаратних обмежень, складної розробки програмного забезпечення та етичних питань. Доповнена реальність є сучасним інструментом дизайн-проєктування, що дає змогу оптимізувати різні етапи роботи в загальному процесі. Завдяки активному розвитку цифрових технологій можливості моделювання та візуалізації 3D-об’єктів постійно розширюються, технологія стає доступнішою широкому загалу. Автор наголошує на необхідності більш детального розгляду можливостей використання доповненої реальності безпосередньо в  проєктній роботі дизайнера, оскільки моделювання в такому ракурсі дає змогу  швидше ухвалювати рішення – розроблювати та оцінювати різні варіанти. Отже, технологія доповненої реальності має значні переваги перед віртуальною реальністю та має всі шанси на панування в просторі дизайн-проєктування інтер’єрів.

Біографії авторів

Тетяна Совгира, Київський національний університет культури і мистецтв

Доктор культурології, доцент

Валерія Кузнєцова, Київський національний університет культури і мистецтв

Доктор філософії

Юлія Шмегельська, Київський національний університет культури і мистецтв

Кандидат мистецтвознавства

Посилання

Ariza-Colpas, P. P., Piñeres-Melo, M. A., Morales-Ortega, R.-C., Rodriguez-Bonilla, A. F., But-Aziz, Sh., Chinchilla, L. C. C., Mestre, M. R., & Ascanio, R. A. V. (2023). Platform Based on Augmented Reality to Support Cultural Tourism in the Department of Cesar, Colombia. In K. Arai (Eds.), Intelligent Computing. SAI 2023 [Conference proceedings] (Vol. 711, pp. 598–612). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-37717-4_38 [in English].

Banks, J., Carson, J., Nelson, B., & Nicol, D. (2010). Discrete-Event System Simulation (5th ed.). Prentice Hall [in English].

Boiko, V. A. (2023). Tekhnolohiia dopovnenoi realnosti yak instrument dlia optymizatsii dyzainerskoi roboty pry proiektuvanni interieru [Augmented reality technology as a tool for optimizing design work in interior design]. Ukrainian Art Discourse, 2, 21–27. https://doi.org/10.32782/uad.2023.2.3 [in Ukrainian].

Chen, Y., Wang, Q., Chen, H., Song, X., Tang, H., & Tian, M. (2019). An overview of augmented reality technology. Journal of Physics: Conference Series, 1237(2), 022082. https://doi.org/10.1088/1742-6596/1237/2/022082 [in English].

Flavian, C., Ibanez-Sanchez, S., & Orus, C. (2019). The impact of virtual, augmented and mixed reality technologies on the customer experience. Journal of Business Research, 100, 547–560. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2018.10.050 [in English].

Fomina, K. (2023). Kharakterystyky dopovnenoho prostoru yak interfeisu vzaiemodii z dopovnenoiu realnistiu [Characteristics of augmented space as an interface for interaction with augmented reality]. Current Issues of the Humanities, 65(3), 59–66. https://doi.org/10.24919/2308-4863/65-3-9 [in Ukrainian].

Ilnytska, O. A., & Ilnytskyi, V. A. (2020). Dyhitalni tekhnolohii suchasnoho stsenichnoho mystetstva: semiotyka osvitlennia [Digital technologies of modern stage art: the semiotics of lighting]. Notes on art criticism, 38, 196–200. https://doi.org/10.32461/2226-2180.38.2020.222126 [in Ukrainian].

Joseph, C. A. S. (2015, April 23–25). Augmented Reality: A Technology for Integrated Learning. In Empowering India through Open and Distance Learning: Breaking down Barriers, Building Partnership and Delivering Opportunities [Conference proceedings] (pp. 150–153). Pallavi Sri Publications and Mass Communication. https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED618466.pdf [in English].

LaValle, S. M. (2019). Virtual Reality. Cambridge University Press. https://msl.cs.uiuc.edu/vr/vrbookbig.pdf [in English].

Lisowski, D., Ponto, K., Fan, S., Probst, C., & Sprecher, B. (2023). Augmented Reality into Live Theatrical Performance. In A. Y. C. Nee, & S. K. Ong (Eds.), Springer Handbook of Augmented Reality (pp. 433–450). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-67822-7_18 [in English].

Lypkivska, H. (2018). Multymediini zasoby na suchasnii teatralnii stseni [Multimedia on the Modern Theater Scene]. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Stage Art, 1, 103–115. https://doi.org/10.31866/2616-759x.1.2018.144964 [in Ukrainian].

Miliutina, Yu. S. (2011). Dyskusiini pytannia shchodo vyznachennia poniat "innovatsiia" ta "novovvedennia" [Discussion questions on the definition of the concepts of "innovation" and "innovation"]. University scientific notes, 4(40), 454–462 [in Ukrainian].

Prudenko, Ya. (2010, October 12). Rable ukrainskoho video-artu. Oleksandr Roitburd [Rabelais of Ukrainian video art. Alexander Roytburd]. Korydor. http://old.korydor.in.ua/texts/176-Rable-ukrainskogo-video-artu-Oleksandr-%20Roytburd [in Ukrainian].

Rosenberg, L. B. (1993, September 18–22). Virtual fixtures: Perceptual tools for telerobotic manipulation. In Proceedings of IEEE Virtual Reality Annual International Symposium (pp. 76–82). Institute of Electrical and Electronics Engineers. https://doi.org/10.1109/VRAIS.1993.380795 [in English].

Smith, R. D. (2000). Simulation Article. In Encyclopedia of Computer Science (4th Ed.). Grove's Dictionaries. https://www.modelbenders.com/encyclopedia/encyclopedia.html [in English].

Sovhyra, T. (2022). AR-sculptures: Issues of Technological Creation, Their Artistic Significance and Uniqueness. Journal of Urban Culture Research, 25, 40–50. https://doi.org/10.14456/jucr.2022.19 [in English].

Sovhyra, T. I. (2021). Rol tekhniky ta tekhnolohii u mystetstvi [The role of engineering and technology in art] [Monograph]. Lira-K [in Ukrainian].

Van Krevelen, D. W. F., & Poelman, R. (2010). A Survey of augmented reality technologies, applications and limitations. International Journal of Virtual Reality, 9(2), 1–19. https://doi.org/10.20870/IJVR.2010.9.2.2767 [in English].

Yudova-Romanova, K., & Alenina, Yu. (2019). Modernizatsiia teatralnoho prostoru: suchasnyi vitchyznianyi mystetstvoznavchyi kontekst [Modernization of theater space: modern domestic artistic context]. The Ethnology Notebooks, 1(145), 259–265. https://doi.org/10.15407/nz2019.01.259 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-31

Як цитувати

Совгира, Т., Кузнєцова, В., & Шмегельська, Ю. (2024). Віртуальна та доповнена реальність у сценічних практиках: комплексне дослідження технологічного досвіду. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво, 7(2), 181–190. https://doi.org/10.31866/2616-759X.7.2.2024.314160

Номер

Розділ

ПРОБЛЕМИ ПРАКТИКИ