Віртуальна та доповнена реальність у сценічних практиках: комплексне дослідження технологічного досвіду
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-759X.7.2.2024.314160Ключові слова:
доповнена реальність, віртуальна реальність, інтерактивні технології, 3D-візуалізація, інтеграція в реальне середовище, сценічні імерсивні видовищаАнотація
Мета дослідження – визначити потенціал використання технологій віртуальної та доповненої реальності в сценічному просторі для виявлення впливу імерсивних технологій на мистецький простір. У статті проаналізовано технологічні проблеми впровадження технологій віртуальної та доповненої реальностей у сценічному просторі та шляхи їх вирішення. Методологія дослідження являє собою поєднання кількох методів: аналітичного – для опрацювання літератури, систематизації джерел та виявлення ключових тенденцій; теоретико-концептуального – для аналізу понятійно-термінологічного апарату дослідження та виявлення специфіки впровадження VR- та AR-технологій у культурно-мистецьку практику; порівняльно-типологічного – для порівняння AR- та VR-технологій, огляду результатів попередніх досліджень і визначення загальних закономірностей; методу систематизації – для узагальнення отриманих результатів. Наукова новизна полягає у визначенні можливостей застосування технологій віртуальної та доповненої реальності, творчих методів для створення інтерактивного та захопливого досвіду з метою оптимізації досвіду практичного застосування в сценічному просторі. Висновки. Проникнення VR та AR у художнє вираження не позбавлене викликів. Потрібні дослідження для подолання апаратних обмежень, складної розробки програмного забезпечення та етичних питань. Доповнена реальність є сучасним інструментом дизайн-проєктування, що дає змогу оптимізувати різні етапи роботи в загальному процесі. Завдяки активному розвитку цифрових технологій можливості моделювання та візуалізації 3D-об’єктів постійно розширюються, технологія стає доступнішою широкому загалу. Автор наголошує на необхідності більш детального розгляду можливостей використання доповненої реальності безпосередньо в проєктній роботі дизайнера, оскільки моделювання в такому ракурсі дає змогу швидше ухвалювати рішення – розроблювати та оцінювати різні варіанти. Отже, технологія доповненої реальності має значні переваги перед віртуальною реальністю та має всі шанси на панування в просторі дизайн-проєктування інтер’єрів.
Посилання
Ariza-Colpas, P. P., Piñeres-Melo, M. A., Morales-Ortega, R.-C., Rodriguez-Bonilla, A. F., But-Aziz, Sh., Chinchilla, L. C. C., Mestre, M. R., & Ascanio, R. A. V. (2023). Platform Based on Augmented Reality to Support Cultural Tourism in the Department of Cesar, Colombia. In K. Arai (Eds.), Intelligent Computing. SAI 2023 [Conference proceedings] (Vol. 711, pp. 598–612). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-37717-4_38 [in English].
Banks, J., Carson, J., Nelson, B., & Nicol, D. (2010). Discrete-Event System Simulation (5th ed.). Prentice Hall [in English].
Boiko, V. A. (2023). Tekhnolohiia dopovnenoi realnosti yak instrument dlia optymizatsii dyzainerskoi roboty pry proiektuvanni interieru [Augmented reality technology as a tool for optimizing design work in interior design]. Ukrainian Art Discourse, 2, 21–27. https://doi.org/10.32782/uad.2023.2.3 [in Ukrainian].
Chen, Y., Wang, Q., Chen, H., Song, X., Tang, H., & Tian, M. (2019). An overview of augmented reality technology. Journal of Physics: Conference Series, 1237(2), 022082. https://doi.org/10.1088/1742-6596/1237/2/022082 [in English].
Flavian, C., Ibanez-Sanchez, S., & Orus, C. (2019). The impact of virtual, augmented and mixed reality technologies on the customer experience. Journal of Business Research, 100, 547–560. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2018.10.050 [in English].
Fomina, K. (2023). Kharakterystyky dopovnenoho prostoru yak interfeisu vzaiemodii z dopovnenoiu realnistiu [Characteristics of augmented space as an interface for interaction with augmented reality]. Current Issues of the Humanities, 65(3), 59–66. https://doi.org/10.24919/2308-4863/65-3-9 [in Ukrainian].
Ilnytska, O. A., & Ilnytskyi, V. A. (2020). Dyhitalni tekhnolohii suchasnoho stsenichnoho mystetstva: semiotyka osvitlennia [Digital technologies of modern stage art: the semiotics of lighting]. Notes on art criticism, 38, 196–200. https://doi.org/10.32461/2226-2180.38.2020.222126 [in Ukrainian].
Joseph, C. A. S. (2015, April 23–25). Augmented Reality: A Technology for Integrated Learning. In Empowering India through Open and Distance Learning: Breaking down Barriers, Building Partnership and Delivering Opportunities [Conference proceedings] (pp. 150–153). Pallavi Sri Publications and Mass Communication. https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED618466.pdf [in English].
LaValle, S. M. (2019). Virtual Reality. Cambridge University Press. https://msl.cs.uiuc.edu/vr/vrbookbig.pdf [in English].
Lisowski, D., Ponto, K., Fan, S., Probst, C., & Sprecher, B. (2023). Augmented Reality into Live Theatrical Performance. In A. Y. C. Nee, & S. K. Ong (Eds.), Springer Handbook of Augmented Reality (pp. 433–450). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-67822-7_18 [in English].
Lypkivska, H. (2018). Multymediini zasoby na suchasnii teatralnii stseni [Multimedia on the Modern Theater Scene]. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Stage Art, 1, 103–115. https://doi.org/10.31866/2616-759x.1.2018.144964 [in Ukrainian].
Miliutina, Yu. S. (2011). Dyskusiini pytannia shchodo vyznachennia poniat "innovatsiia" ta "novovvedennia" [Discussion questions on the definition of the concepts of "innovation" and "innovation"]. University scientific notes, 4(40), 454–462 [in Ukrainian].
Prudenko, Ya. (2010, October 12). Rable ukrainskoho video-artu. Oleksandr Roitburd [Rabelais of Ukrainian video art. Alexander Roytburd]. Korydor. http://old.korydor.in.ua/texts/176-Rable-ukrainskogo-video-artu-Oleksandr-%20Roytburd [in Ukrainian].
Rosenberg, L. B. (1993, September 18–22). Virtual fixtures: Perceptual tools for telerobotic manipulation. In Proceedings of IEEE Virtual Reality Annual International Symposium (pp. 76–82). Institute of Electrical and Electronics Engineers. https://doi.org/10.1109/VRAIS.1993.380795 [in English].
Smith, R. D. (2000). Simulation Article. In Encyclopedia of Computer Science (4th Ed.). Grove's Dictionaries. https://www.modelbenders.com/encyclopedia/encyclopedia.html [in English].
Sovhyra, T. (2022). AR-sculptures: Issues of Technological Creation, Their Artistic Significance and Uniqueness. Journal of Urban Culture Research, 25, 40–50. https://doi.org/10.14456/jucr.2022.19 [in English].
Sovhyra, T. I. (2021). Rol tekhniky ta tekhnolohii u mystetstvi [The role of engineering and technology in art] [Monograph]. Lira-K [in Ukrainian].
Van Krevelen, D. W. F., & Poelman, R. (2010). A Survey of augmented reality technologies, applications and limitations. International Journal of Virtual Reality, 9(2), 1–19. https://doi.org/10.20870/IJVR.2010.9.2.2767 [in English].
Yudova-Romanova, K., & Alenina, Yu. (2019). Modernizatsiia teatralnoho prostoru: suchasnyi vitchyznianyi mystetstvoznavchyi kontekst [Modernization of theater space: modern domestic artistic context]. The Ethnology Notebooks, 1(145), 259–265. https://doi.org/10.15407/nz2019.01.259 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.